Управління державним боргом: світовий досвід для України

Багато хто помилково вважає, що якщо країна має багато боргів, то її економіка знаходиться на межі кризи. Це не зовсім так. Якщо управляти заборгованістю ефективно, то можна суттєво зменшити її вплив на рівень життя в країні. Ба більше, вона може стати поштовхом, який здатний виводити державу зі скрутного становища. Звучить дивно і нелогічно, правда? 

Тоді що ж можна сказати у випадку з Україною, де державний борг збільшується з кожною хвилиною (так, навіть поки ви читаєте це речення)? Падіння ВВП, скорочення експорту, зниження імпорту, збільшення руйнувань. Наскільки все критично та як подолати кризу, що виникла через війну? 

Для аналізу цих питань ми дослідили, як управляють державним боргом в економічно розвинутих країнах, які оговтуються від наслідків пандемії COVID-19. Рішення, які ухвалювали уряди, можуть допомогти Україні напрацювати власний план стабілізації економіки. 

Часто як доказ, що великий борг не проблема, наводять приклад США – найбільшого позичальника у світовій історії. $31,4 трлн – фантастичні гроші, їх навіть важко уявити.  Це не перебільшення чи агітаційна страшилка – це реальна величезна позика федерального уряду, яка досі не виплачена. 

США живе у борг, при цьому успішно розвивається і проблем не має. Як це у них виходить? По-перше, валюта Сполучених Штатів – самостійна та повноцінна грошова одиниця. Вони експортують, імпортують, приймають інвестиції та навіть свій борг продають за долар, що прибирає ризик валютної нестабільності. Також це збільшує попит на саму валюту, як у країні, так і за її межами.

Казначейство США реагує на величезні виклики та можливості, з якими стикається країна, за допомогою ефективного управління облігаціями. Це запобігає потребі у додаткових позиках, визначає напрямок розвитку країни , впливає на безпеку та процвітання народу на покоління вперед.

Схожу ситуацію із заборгованістю пандемія спричинила і в економіці Японії, яка очолює рейтинг співвідношення держборгу до ВВП. 

Державний борг Японії переважно внутрішній, тобто фактично країна винна “сама собі” – своїм банкам, компаніям, цільовим фондам та урядовим організаціям. Знову ж таки, заборгованість формується у валюті, яку контролює країна – єнах. Для Японії це фактор незалежності від міжнародних партнерів та привабливості для кредиторів. 

Домінуючу роль на ринку боргових інструментів Японії відіграють державні облігації. Так, обсяг цього виду позик великий, але у сфері регулювання боргу успішна політика Банку Японії значною мірою пом’якшує його негативний вплив на розвиток економіки. Країна створює умови для інвестування у свій же розвиток, де громадяни – частина опори економіки. 

Свого історичного максимуму заборгованість сягнула і в Німеччині. Для країни це стало стресом, оскільки тривалий час там спостерігалося безперервне зниження  співвідношення боргу до ВВП.

Німеччині вдалося дати рішучу відповідь на виклики пандемії, не ставлячи під загрозу стабільність економіки. Цьому, безперечно, сприяло становище країни до початку епідемії. Також для зменшення боргового тягаря на кожного жителя Німеччини уряд створив Фонд економічної стабільності, який став одним з елементів агентської моделі управління боргом. 

Не менш важливим рішенням у Німеччині став випуск зелених облігацій, які спрямовані на охорону навколишнього середовища та вирішення екологічних проблем. Такий інструмент був використаний також у Франції, для якої пандемія теж стала серйозним викликом. 

Уряд Франції управляє державним боргом так, щоб платники податків не відчули кризи, тож кінцевими бенефіціарами є населення. Здавалося б, як кредити країни впливають на гаманець звичайної людини? Напряму. Від величини бюджету залежать зарплати вчителів, лікарів, науковців, військових та держслужбовців. Якщо надто великий дефіцит покриють друком нових грошей — зросте інфляція та відповідно ціни. 

У Великобританії ситуація складається з точністю навпаки – там політика спрямована на збільшення податків.

Така міра була вимушеною для нового уряду, адже кандидати у прем’єри минулоріч обіцяли зменшити людям податки. Однак, це призвело б до зростання боргового навантаження, якщо дефіцит бюджету від зниження податків покривати запозиченнями.

Ураховуючи рішення, прийняті урядами для стабілізації економіки після кризи пандемії, ми виокремили 5 основних кроків до ефективного управління державним боргом для України: 

1. Зменшення відношення чистого державного боргу до ВВП; 
2. Збільшення частки боргу, номінованого в гривні, у портфелі державного боргу;
3. Збільшення уваги до зовнішніх позик, орієнтованих на розвиток; 
4. Оптимізація вартості та ризиків загального портфеля державного боргу;
5. Розвиток ринку казначейських цінних паперів.

Проте, варто розуміти що в умовах війни працювати у напрямках усіх визначених рекомендацій практично неможливо. Тож із них варто виокремити ті, що стосуються розвитку ринку облігацій та орієнтування на інвестиційно-інноваційні зовнішні позики.   

Наразі у світі простежується інтерес до зелених облігацій, які є відносно нещодавнім відкриттям. У цей самий момент для України це питання не є наріжним каменем, утім такий інструмент міг би стати допоміжним у повоєнному відновленні країни. Наразі ж актуальним варіантом інвестування для українців залишаються  військові облігації з метою підтримки збройних сил та економіки у розпал війни. 

Одним із важливих спостережень дослідження також є роль менеджера в економічному зростанні країни. Так, країнам зі слабшими інституціями важче підтримувати зростання і вони більш вразливі до переживання періодів кризи та стагнації. Відповідно питання інституційної спроможності в управлінні боргом є одним із ключових. 

Отже, можна стверджувати, що сьогодні державний борг – це загальносвітова практика для більшості країн. За правильного використання отриманих грошей можна в перспективі значно покращити рівень добробуту громадян країни. Проте якщо ними управляти неефективно – борг стає важким тягарем не лише для теперішнього, а і для наступних поколінь.