“Рахункова палата: як працює Вищий орган аудиту в Україні” (постреліз)

29 травня відбулася онлайн-дискусія “Рахункова палата: як працює Вищий орган аудиту в Україні”, де ІАА презентував дослідження “Як працює вищий орган аудиту в Україні?”, обговорили виклики та ризики в діяльності Рахункової палати, результати її роботи, якість рекомендацій, рівень їх виконання.

У заході Інституту аналітики та адвокації взяли участь понад 80 представників громадських організацій, Рахункової палати, посольств та влади.

До обговорення долучилися: 

• Олена Андрєєва – керівниця департаменту аналітики ІАА;
• Кирило Клименко – член Рахункової палати;
• Ярослав Железняк – народний депутат України, представник робочої групи щодо законопроєктів про реформування Рахункової палати;
• Джозеф Хрістоф – представник Рахункової палати США;
• Віктор Мазярчук – керівник Центру досліджень фіскальної політики;
• Олександра Бетлій – провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
• Андрій Швадчак – юридичний радник TI Ukraine.

Модерував онлайн-дискусію Юрій Ромашко, виконавчий директор ІАА. 

Розпочала захід Олена Андрєєва, яка розповіла про основні пропозиції за результатами дослідження:

“Основна пропозиція та першооснова – прийняття закону про Рахункову палату, застосування критеріїв конкретності, вимірюваності, реалістичності та обмеженості в часі при формуванні рекомендацій, розробка і оприлюднення вимог до підготовки та оформлення звітів за результатами аудитів, затвердження внутрішніх документів, включення Рахункової палати до переліку соціальний інституцій, довіру до яких регулярно вимірюють соціологічні центри.”

Кирило Клименко, член Рахункової палати, описав виклики та ризики в діяльності Рахункової палати: 

“Ми маємо чітко розуміти що таке аудит – у ньому відсутній обов’язковий правозастосовний інструмент, у результаті об’єкт аудиту отримує лише рекомендації і на власний розсуд вирішує, у який спосіб їх краще реалізувати.  

Незалежність аудитора породжує довіру до результатів його висновків. Ніхто не може впливати на членів Рахункової палати щодо вибору тематик, об’єктів аудиту, врахування зауважень та формулювання рекомендацій. У тих частинах, де ми можемо дати своє бачення, ми в діалозі пропонуємо свою позицію. Наразі немає тексту законопроєкту. Коли Комітет внесе його на розгляд Парламенту, тоді ми зможемо конкретно говорити, що пропонується врегулювати.” 

Ярослав Железняк, представник робочої групи щодо законопроєктів про реформування Рахункової палати, розповів про взаємодію Парламенту та Рахункової палати:

“Я не бачу зараз великої зацікавленості депутатського корпусу у звітах Рахункової палати. Скажу простіше: практично ніхто їх не читає. Проблеми, які існують на стороні Рахункової палати, можна поділити на дві частини. Перше – це якість звітів, які необхідно привести у відповідність до принципів INTOSAI. Друге – незалежність інституцій. 

У мене є велике відчуття, що під час найближчого перегляду програми МВФ питання Рахункової палати буде стояти досить гостро, і ми побачимо механізм, за яким повний вибір Рахункової палати відбуватиметься за новими правилами, дуже схожими на обрання членів Конституційного суду.”

Джозеф Хрістоф, представник Рахункової палати США, поділився досвідом співпраці Рахункової палати США та Конгресу й описав шляхи посилення робочих відносин між РП та Парламентом:

“Важливий аспект нашої роботи – посилити робочі відносини між Рахунковою палатою та українським Парламентом. Сильні робочі відносини починаються з сильних аудитів, які базуються на міжнародних стандартах, представляють сильні та впливові докази, написані чітко та стисло, і надають практичні рекомендації для посилення роботи Уряду. Письмові протоколи, які розповідають про процедури, яким чином інституції найвищого аудиту і Парламент мають працювати разом, дійсно можуть посилити це партнерство.”

Віктор Мазярчук, керівник Центру досліджень фіскальної політики, прокоментував кадрове забезпечення та формування довіри до Рахункової палати:

“Довіра до Рахункової палати будується в різних векторах. Проблема взаємовідносин із Верховною радою, як одним із ключових бенефіціарів, полягає у тому, що звіти Рахункової палати написані складно, дуже технічною мовою на 30-40 сторінок у середньому. Щоб побудувати довіру між Рахунковою палатою і народними депутатами потрібно робити звіти якісними та простими, аби народні депутати могли їх читати і розуміли, що в них міститься багато цінної інформації. 

Порада до Рахункової палати – не боятися залучати представників громадянського суспільства до своєї роботи, влаштовувати їм закриті неформальні зустрічі, показувати і пояснювати аспекти діяльності.

Довіра міжнародних партнерів – це ключовий аспект. Тут має бути двостороння співпраця: Рахункова палата має розуміти свій шлях розвитку, а міжнародні партнери мають чути Рахункову і вибудовувати спільний шлях для досягнення правильних цілей та побудови сильної інституції.”

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, висвітлила роль Рахункової палати в процесах відбудови:

“Зараз існує попит на фаховість Рахункової палати з боку донорів та міжнародних партнерів. У нас з’являється агент, який має вплив, зацікавлений у якісній роботі Рахункової палати. Громадянське суспільство теж зацікавлене, але воно не має важелів впливу на її діяльність. На тлі не лише питання відновлення, але й з огляду на те, що половину бюджету фінансується за рахунок міжнародної підтримки, з’являються донори, які зацікавлені в ефективності витрачання коштів.”

Андрій Швадчак, юридичний радник TI Ukraine, розповів про вузькі компоненти діяльності Рахункової палати та аспекти, які потрібно врахувати у контексті майбутнього законопроєкту. 

“Ми виділили 3 ключові блоки, де мають відбутися зміни для підвищення спроможності Рахункової та мінімізації корупційних ризиків. Важливі кроки в контексті політичної незалежності – це оновлення конкурсної процедури, новий порядок визначення кандидатури на посаду Голови інституції, урегулювання окремих аспектів звільнення членів Рахункової палати. 

Наступний блок – фінансова незалежність. У чинному законодавстві є інструменти, які запобігатимуть впливу, наприклад Мінфіну, при формування бюджету Рахункової палати. Необхідно забезпечити фінансову незалежність державних аудиторів, які зараз, фактично, мають статус державних службовців.  

Третій блок – операційна діяльність. У цьому контексті варто звернути увагу на низький рівень уваги суспільства до роботи Рахункової палати. Інформаційну прогалину варто заповнити шляхом впровадження публічної системи моніторингу виконання рекомендацій, аби будь-хто міг зайти на сайт, побачити та оцінити рекомендації Рахункової та з’ясувати, чи виконує їх об’єкт аудиту.” 

Переглянути запис публічної дискусії можна за посиланням. 

Захід проведено ГО “Інститут аналітики та адвокації” в межах проєкту “Інституційна архітектура відбудови: як забезпечити прозоре та ефективне використання коштів” за підтримки проєкту UNDP в Україні “Підтримка громадянського суспільства та молоді”, що фінансується Міністерством закордонних справ Данії. 

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам заходу та не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.