Ефективне відновлення громад: раціональне управління ресурсами та абсорбційна спроможність

17 жовтня Інститут аналітики та адвокації (ІАА) за підтримки BHP Foundation провів онлайн-дискусію «Абсорбційна спроможність громад. Як ефективно залучати та раціонально розподіляти ресурси на відновлення?».

Учасниками заходу, який модерувала Анна Корнилюк, аналітикиня політики і даних ІАА, стали понад 100 представників громад, органів влади та неурядових організацій.

Публічна дискусія стала платформою для обговорення шляхів залучення та ефективного використання ресурсів для свого розвитку.

У рамках заходу Віра Савченко, виконавча директорка BDO, Європейської Бізнес Асоціації, співголова Комітету відновлення України, зазначила, що відбудова на регіональному рівні має відбуватися шляхом адаптації до норм ЄС. За її словами, відбудова і кандидатство в членство Євросоюзу – це пов’язані процеси.

«Ми не можемо дозволити собі реалізувати ці два процеси паралельно, потрібна їхня взаємоінтеграція. Проте в цьому процесі маємо серйозні виклики: за результатами проведених досліджень, 95% опитаних громад висловили потребу в додатковому навчанні щодо роботи з грантовими програмами. 73% визнають, що не вистачає відповідних спеціалістів, а 83% громад взагалі не мають окремих фандрейзерів. Також опитування засвідчило, що 14% громад досі не розпочали жодного інноваційного проєкту, 87% готові до впровадження нових технологій, проте наразі не мають можливостей для цього. Лише 16% громад мають плани відновлення і 11% передбачають зелену складову», — наголосила Віра Савченко.

Також вона розповіла про безкоштовний інструмент для аналізу грантових заявок за допомогою ШІ, аби громадам було легше обробляти заявки на участь у проєктах.

Низку інших проблем та викликів, що постають перед громадами у роботі з грантами та інвестиціями, озвучив Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії. 

За результатами масштабного минулорічного дослідження Центру він назвав головні проблеми у взаємодії донорів та реципієнтів інвестиційних коштів.

Серед них:

• незацікавленість у фінансуванні проблем, що виникають у громад; 

• недостатня обізнаність щодо українського контексту чи законодавства; 

• складні процедури оформлення заявок;

• погана координація проєктів між різними донорами; 

• зобов’язання працювати зі заздалегідь визначеними компаніями.

Серед викликів, які постають перед реципієнтами, Максим Самойлюк виокремив:

• недостатню урядову підтримку проєктів на місцях;

• невміння побудувати відносини з донорами, брак компетенцій на місцевому рівні та навичок стратегічного планування;

• неготовність до співпраці організаційно;

• проблеми з обліком та звітністю;

• корупцію на рівні реципієнтів та на урядовому рівні;

• політичну, економічну військову нестабільність.

Водночас експерт вважає, що політична воля до співпраці та підвищення абсорбційної спроможності громад є головними умовами успішного розвитку та відбудови. Тому громадам потрібно працювати в цьому напрямку.

Про проєктний підхід та залучення бізнесу до відбудови громад розповіла Михайлина Скорик-Шкарівська, засновниця ГО «Інститут сталого розвитку громад»: 

«У бізнес-секторі є та складова, що може швидко перекрити низьку спроможність громадських організацій та влади. Цей потенціал можна використовувати для втілення проєктів, що допоможуть громадам вистояти та отримати позитивну динаміку розвитку», — підкреслила громадська діячка.

Про важливість донорських коштів та зовнішнього фінансування для громад нагадав Ілля Боровинський, менеджер зі взаємодії з громадянським суспільством ЄБРР, найбільшого інституційного інвестора, що співпрацює з українським громадянським суспільством і громадами, яких він назвав ключовим партнером.

Ілля надав кілька рекомендацій для підвищення спроможності громад:

• участь у заходах міжнародних партнерів;

• організація власних заходів громадами;

• посилення міжсекторального партнерства;

• формування реєстру місцевих експертів;

• просування проєктів муніципалітетами та на рівні громади.

Такі кроки дозволять громаді «стати помітною» на міжрегіональному рівні, зацікавити нових донорів і залучити нові гранти та інвестиції для реалізації власних проєктів розбудови та розвитку.

Віталій Турпітько, голова Терешківської громади Полтавської області, розповів про успішний досвід управління ресурсами та місцевому рівні та залучення інвестицій для розвитку громади. Він зауважив, що на сьогодні існує певна проблема надання кредитів сільським територіальним громадам українськими банками. Тож це питання потребує додаткових консультацій і вирішення.

«Найбільші проблеми не в містах, які здебільшого мають профіцитні бюджети, проблеми в сільських громадах, які або «працюють в нуль», або дотаційні і не мають коштів для розвитку. Водночас ми активно залучаємо кошти від різних організацій та міжнародних проєктів. Зокрема, розробили стратегії розвитку громади та освіти у рамках впровадження швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Наразі пропрацювали шкільний громадський бюджет, триває активна відбудова Терешківського ліцею. Маємо місцевий енергетичний план, зокрема, встановили піролізні котли та котельні, що зробило громаду незалежною від газопостачання. Розроблено план будівництва сонячних електростанцій. Велику увагу приділяємо ветеранській політиці», — розповів Віталій Турпітько.

Найголовнішим каналом оперативного інформування громад про наявність донорської допомоги він називає асоціації – ВАГ, Асоціацію міст України та інші. За його словами, наразі для громади це найкращий комунікаційний місток, що дає змогу швидко отримувати інформацію про наявні грантові програми.

Зі свого боку Михайлина Скорик-Шкарівська радить використовувати моніторингові платформи для додаткового пошуку інформації про гранти та інвестиційні проєкти.

Переглянути запис публічної дискусії можна за посиланням. 

Захід підготовлений Інститутом аналітики та адвокації за фінансової підтримки BHP Foundation. Його вміст є виключною відповідальністю авторів та не обов’язково відображає погляди BHP Foundation.