Відбудова житла після природних катастроф: досвід для України

Зазвичай природні катастрофи за масштабами збитків та втрат можна порівнювати з війнами. Після таких трагедій виникає нагальна потреба відновити зруйновані житлові приміщення для тисяч людей, які втратили домівки. 

Відбудова житла є одним із найважливіших етапів відновлення після природних катаклізмів чи воєн, і успішне здійснення цього процесу має вирішальне значення для стабілізації та підтримання життєдіяльності постраждалих регіонів. 

Які світові приклади відновлення житлового фонду після природних катастроф можуть бути релевантними для відбудови житла в Україні після війни? 

У 2017 році на острові Пуерто-Рико сталася подвійна катастрофа – урагани Ірма та Марія призвели до масових руйнувань та великої кількості загиблих. Загальну сума збитків оцінюють в $50-90 млрд.Перебої в електропостачання вплинули майже на весь острів, позбавивши багатьох людей найнеобхідніших речей – їжі, води та медичного обслуговування. 

Понад 725 тис. домогосподарств, що становить близько 60% усього житлового фонду острова, зазнали пошкоджень. Це лише посилило проблеми, що виникали у житловому секторі впродовж багатьох років. Зокрема, одним із факторів були проблеми з володінням землю та правами власності. Частково це пояснюється тим, що Пуерто-Рико не міг забезпечити достатню кількість доступного житла для значної частини населення, тому виникали довгі черги на отримання допомоги з отримання житла від держави.

Велика частина будинків, до того ж, були побудовані у зонах, які знаходилися під високим ризиком затоплення – вони не були застраховані та не відповідали будівельним нормам. Тож люди опинилися в небезпеці ще до того, як урагани досягли берегів острова. 

Як забезпечували житлом переміщених осіб та біженців?

За різними оцінками, близько 200 тис. людей з Пуерто-Рико тимчасово або назавжди виїхали на материк. Для допомоги таким особам були розпочаті спеціальні програми. Наприклад, Програма допомоги з тимчасовим притулком надавала переселенцям можливість тимчасово жити в обраних готелях чи мотелях за допомогою прямих фінансових виплат. Вона стосувалася осіб, які не могли повернутися до своїх домівок через серйозні пошкодження або небезпечні умови для проживання.  

Якою була політика відновлення житла?

Основними розпорядниками коштів у процесі відбудови Пуерто-Рико виступали Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями та Фонд розвитку громад. Також створили Центральний офіс з відновлення, реконструкцій та стійкості, який координував зусилля різних організацій. 

Для відновлення житла використовували різні програми, які надавали гранти на реконструкцію або купівлю будинку, фінансували оренду житла та підтримували будівництво пільгових житлових об’єктів. Більшість коштів, призначених на відбудову житлового фонду, спрямовували на гранти, які допомагали постраждалим людям відбудувати або придбати нове житло. 

Проте такий підхід мав свої проблеми. Наприклад, деякі власники зруйнованих будинків вирішили не відновлювати їх, а купити нове житло, що призвело до підвищення цін на нерухомість і зростання вартості житлових ваучерів. Крім того, програми грантів не дозволили налагодити надійну інфраструктуру, і під час наступних катастроф виявилося, що житловий сектор ще не готовий до стихійних лих. 

Пуерто-Рико, будучи під юрисдикцією США, мало слабкі інституційні здібності, що дозволило будувати багато будинків нелегально. Така ситуація зробила відновлення ще складнішим та підвищила вразливість перед природними катастрофами.

Які результати відбудови?

За оцінками експертів, за п’ять років після ураганів ситуація з житлом на острові значно не покращилася. Особливо родинам з низькими доходами стало складніше знайти доступне житло, оскільки ціни на нього зросли на 22% з 2018 по 2021 рік. 

Раніше на ринку було багато нерухомості, яку ніхто не купував, але не було достатньо соціального і доступного житло, яке б влаштовувало людей. Сьогодні ж ситуація змінилася – є більше попиту на нерухомість, тож ціни на неї значно підвищилися. Тим часом, житла, яке б було прийнятним для більшості мешканців із низькими доходами, так і не з’явилося. Таким чином, проблема з житлом на острові залишається актуальною. 

Чи була реконструкція житла якісною?

Незважаючи на те, що на відновлення і будівництво нового житла було виділено багато грошей, ці програми не мали якісного довготривалого впливу. Деякі будинки, які були відновлені між 2017 та 2020 роками, знову постраждали від стихійних лих, які сталися у 2020-2022 роках. Для їх відновлення знову знадобилися додаткові кошти. 

Аналітичні дослідження свідчать, що у Пуерто-Рико існують системні проблеми, які не вирішуються десятиліттями. Це стосується зміни вимог і стандартів у будівництві, проблем з енергозабезпеченням, необхідністю переміщення населення з небезпечних зон, створення систем дамб та захисних споруд, а також невдалого вибору місць для нових будівництв. 

Корисне для України

Представники неурядового сектору Пуерто-Рико стверджували, що процес відновлення житла був непрозорим. Через корупцію та проблеми з укладанням державних контрактів країна щорічно втрачала величезну суму коштів – до $3 млрд. Це призводило до надання ненадійних послуг, які ще й коштували надто дорого. Якість виконання робіт була незадовільною – від розбудови електромережі до реконструкції доріг. 

Отже, приклад Пуерто-Рико свідчить, наскільки важливо в зусиллях відновлення країни (наприклад, після природних катастроф або війни) забезпечити чесні та прозорі процеси, щоб гроші спрямовувалися на дійсно необхідні та якісні роботи. 

1999 року в Туреччині стався землетрус, який забрав життя 37 тис. людей. Від 120 тис. до 300 тис. будинків були пошкоджені або зруйновані, а приблизно 600 тис. людей залишилися без житла. Частка руйнування виробничих потужностей країни склала 40%. Загальні збитки для економіки оцінювалися від $8 до $40 млрд. 

Згідно з дослідженням Asian Disaster Reduction Center, землетрус спричинив збитки на суму $5 млрд. Міжнародні донори, особливо Світовий банк, надали допомогу в розмірі приблизно $1,7 млрд. Туреччина також спрямувала $2,6 млрд зі свого бюджету, а решту коштів отримала у вигляді кредитів.

Як забезпечували житлом переміщених осіб та біженців?

Після катастрофи люди мали три можливих варіанти розміщення – переїзд в інший регіон, оренда житла або наметове містечко (цей варіант рідше використовувався, і таких людей фактично вважали безпритульними). За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку, кількість таких осіб становила від 200 до 400 тис, тобто лише третина постраждалих обрала перші два варіанти – переїзд або оренду житла. 

Для тих, хто обрав оренду житла, надавалася щомісячна грошова допомога у розмірі $175 протягом року. Але мешканці наметових містечок отримували значно вищу грошову допомогу, а також забезпечувались безкоштовним харчуванням та медичною страховкою. Саме це стало однією з головних причин, чому люди обрали цей варіант для поселення. 

Проте, наближаючись до зими, було ухвалено рішення збудувати колективні будинки і переселити туди тих, хто жив у наметах. Розрахунки свідчили, що кількість будинків і їх розмір дозволить забезпечити житлом близько 165 тис. осіб. 

Однак, станом на весну наступного року, у наметах досі проживало 65 тис. людей, тобто не всі скористалися цією можливістю, або обрали інший варіант – отримувати допомогу на оренду житла.

Якою була політика відновлення житла?

Після землетрусу Туреччина запросила міжнародних експертів та організації, такі як Світовий банк, Банк розвитку Ради Європи та Японський банк міжнародного співробітництва, для оцінки збитків та планування відновлення. Було запроваджено Комплексну рамкову програму Світового банку, розроблено стратегію урбанізації та зведення нового житла. Також прийняли нові будівельні норми та програму зміцнення інфраструктури. 

Уряд Туреччини гарантував реконструкцію або заміну пошкодженої внаслідок стихійного лиха нерухомості для власників, які мешкали там постійно (близько 55-75% постраждалих будівель).

Для забезпечення людей постійним житлом використовувалися кілька шляхів – відбудова багатоквартирних та сільських будинків і пільгові кредити для будівництва чи ремонту житла. Також було створено систему страхування житла від землетрусів, хоча застрахованими стали лише частково будинки у сейсмічно активних зонах. 

На жаль, обов’язкове загальнодержавно страхування будинків від землетрусу не було повністю впроваджено – станом на 2022 рік лише 9% житлового фонду було застраховано. 

У Туреччині широко застосовували систему кредитування для ремонту або будівництва нового житла після землетрусу. Це допомагало знизити фінансове навантаження на державний бюджет та прискорювало процес відновлення. 

Мешканцям, які залишалися в регіоні після катастрофи, пропонувалися особливі умови кредитування. Вони могли отримати безвідсоткові позики до $10 500 для будівництва нового житла або від $1000 до $3500. Близько 3 тис. людей скористалися цими кредитами для будівництва, а понад 66 000 людей отримали їх для ремонту. 

Також державні банки пропонували спеціальні кредити для постраждалих від землетрусу. Вони знизили відсоткову ставку вдвічі, порівняно зі звичайними часами, та надали однорічний пільговий період для його погашення. Загалом було надано кредитів на суму $505 млн, що допомогло багатьом людям відновити своє житло. 

Які результати відбудови?

Власники зруйнованих та пошкоджених будинків мали два варіанти: або отримати грошову допомогу для відновлення свого житла, або збудувати новий будинок. 

Проте будівництво нового будинку передбачало складну процедуру з підвищеними вимогами до сейсмічної безпеки. Отримання грошової допомоги на ремонт наявного житла не мало додаткових умов і бюрократії. Багато людей обирали простіший шлях і через це проблеми з сейсмічною безпекою житлової інфраструктури не були вирішені належним чином. Багато ресурсів спрямовувалося на відновлення зруйнованих будівель без поліпшення безпеки і якості. І це призвело до негативних наслідків під час останнього землетрусу в 2023 році. 

 У 2007 році вимоги до сейсмічної стійкості будівель в Туреччині були значно посилені. Водночас була оголошена “платна” амністія, яка дозволяла обходити ці вимоги. Більше 10 млн заявок було подано, і держава отримала $3 млрд зборів. Офіційно більша частина з 13 млн одиниць житлового фонду була побудована з порушенням сейсмічних вимог. Також ця амністія стала популярним способом для неякісного будівництва, зокрема готелів.  

Корисне для України

Після землетрусу Туреччина ставила перед собою завдання забезпечити притулком і довгостроковим житлом людей, які постраждали. Оскільки країна знаходиться у сейсмічні зоні, вимоги до якості будівництва були дуже високі. Як наслідок, високий ступінь бюрократії спричиняли сплески незаконної забудови, які держава не змогла ефективно врегульовувати. 

Держава намагалася законодавчо легалізувати такі незаконні будівництва, видаючи платні амністії. Це призвело до будівництва неякісних будинків, які не витримували землетруси. 

Основним уроком із цієї ситуації є необхідність балансу між високими вимогами до будівництва, що гарантуватимуть безпеку, і забезпечення доступних та адекватних процедур для забудовників і населення.