Розвиток громадянського суспільства в умовах війни: рекомендації для міжнародних партнерів

Україна успадкувала від радянської епохи велику недовіру до державних владних структур і їхніх представників. За останні десять років після Революції Гідності співпраця та взаємодія між людьми стали більш важливими. Під час повномасштабної війни це стало особливо помітно – українці безпрецедентно об’єдналися та згуртувалися.

Як змінюється громадянське суспільство

За 32 роки незалежності України, зокрема за останнє десятиліття, українці дуже зміцнили громадянське суспільство. Це сталося завдяки кільком чинникам:

• після розпаду Радянського Союзу владні органи в Україні були досить слабкими, тому громадські організації взяли на себе деякі функції, які зазвичай в інших країнах виконують уряди;
• до 2014 року існували певні обмеження для активістів, що стимулювало розвиток громадянського суспільства, проте не придушувало його;
• після Революції Гідності громадянське суспільство України отримало більше впевненості та легітимність;
• громадянське суспільство отримує підтримку як від України, так і з-за кордону.

Українське громадянське суспільство робить більше, ніж традиційно – розробляє закони, сприяє їхньому прийняттю, і навіть допомагає у процесах їх виконання. Також воно слугує посередниками між урядом та громадянами, сприяє покращенню якості життя, та виконує ще безліч функцій.

Український уряд взяв на себе більше відповідальності за захист своїх громадян із початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Громадянське суспільство стає важливішим і населення покладає на нього більше надій, ніж це зазвичай буває в інших державах. 

Також повномасштабна війна призвела до змін у роботі громадських організацій. Тепер вони більше співпрацюють, ніж конкурують одна з одною. Це простежується в зростанні спільних ініціатив для допомоги українському суспільству, і в боротьбі з агресором.

Війна також вплинула на роботу громадських організацій і те, як їх сприймає суспільство. Тепер українці більше сподіваються на уряд і на один одного через особисті зв’язки і структуру громадянського суспільства, і ці очікування зростають. 

Після Революції Гідності співпраця між НУО й урядом стала масштабнішою, і вплив громадянського суспільства на політику став більш помітним. Наприклад, уряд та неурядові організації з багатьох країн світу разом працюють над ініціативою “Відкритий Уряд”, яка спрямована на забезпечення більшої прозорості, відкритості та участі громадян в ухваленні рішень. 

Однією з успішних реформ стала децентралізація, коли влада та ресурси перейшли від регіональних представництв до місцевих громад. Раніше вони контролювалися олігархами, а тепер місцеві громади об’єдналися для надання публічних послуг, що сприяло відкритості та підзвітності. Багато НУО працюють над підтримкою регіональних та місцевих ініціатив.

Діяльність НУО у процесах відновлення

Після початку повномасштабного вторгнення громадські організації почали на різних рівнях вирішувати проблеми, із якими зіткнулася країна: 

• “Антикорупційний штаб” створив проєкт “Карта руйнувань і відновлення”, де збирається інформація про пошкоджені об’єкти та роботи з відновлення; 
• Київська школа економіки та інші українські організації запустили проєкт “росія заплатить” для фіксації збитків, завданих Україні; 
• Коаліція RISE Ukraine спільно з державними органами створила національну цифрову екосистему для підзвітного управління відбудовою DREAM, яка допомагає відслідковувати реконструкційні проєкти. 

У рамках проведеного опитування 87 громадських організацій ми визначили, що більшість із них працюють у галузях освіти, децентралізації та місцевого самоврядування, ВПО та справ ветеранів. 

Основними способами, якими НУО допомагають у відновленні, є:

• організація громадських заходів;
• збір та поширення інформації; 
• проведення досліджень;
• навчання людей на тренінгах. 

Неурядові організації відводять невеликий час на розробку законопроєктів або цифрових рішень. Найменше уваги приділяється фізичній реконструкції. Серед головних досягнень вони називають, здебільшого, веб-портал або електронну послугу, кількість евакуйованих людей чи відновлених будівель. Це може свідчити про те, що вони більше зосереджені на проєктах, де можна побачити швидкі результати і не приділяють належної уваги довгостроковим проєктам відновлення.

Головною проблемою для громадських організацій, які працюють над відновленням, є фінансування. Після початку повномасштабного вторгнення донори переглянули та дещо змінили пріоритети надання коштів. Це стало проблемою для деяких організацій. Багато з них вважають, що підтримка від донорів та уряду недостатня. Ще однією проблемою є нестача працівників, оскільки від початку повномасштабної війни близько 8 млн людей залишили Україну. 

Досягнення НУО від початку повномасштабного вторгнення

Громадські організації зазначили кілька важливих досягнень за 2022 рік. Серед них були ініціативи щодо інтеграції ветеранів, міжнародної підтримки європейської інтеграції, збору коштів для відновлення України, співпраці з місцевими та регіональними громадами та планування відновлення. 

Деякі організації також розробили свої проєкти:

• “Детектор медіа” створив “Дошку ганьби”, де вони ведуть облік компаній, які залишилися працювати в росії після початку агресії в Україні та розповсюджують дезінформацію; 
• Лабораторія цифрової безпеки працювала над проєктом закону “Про медіа”, який сприяє наданню Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
• Інститут законодавчих ідей працював над зміною способу розподілу коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та нарахування компенсацій в рамках ініціативи “е-Відновлення”.

Поза своїми власними проєктами, деякі НУО досягли значних результатів у рутинних, але важливих завданнях:

• Фонд “Відважні” зміг зібрати понад 2 000 добровольців для розчищення завалів і відновлення понад 130 соціальних об’єктів;
• Центр підтримки соціальної дії “Єднання” допоміг понад 200 переселенцям відразу після конфлікту і продовжує надавати гранти переселенцям, які працюють на деокупованих територіях;
• Громадське об’єднання “Освіторія” оперативно відновило навчання в 46 школах, які постраждали від війни.

Детальніше з діяльністю опитаних неурядових організацій та їх досягненнями можна ознайомитися за посиланням. 

Мережування та співпраця між НУО у сфері відновлення

Половина учасників опитування зазначили, що належать до коаліцій, серед яких найпопулярнішими є: 

• RISE Ukraine – об’єднання громадських організацій, які працюють разом, щоб зробити процес відновлення більш відкритим і підзвітним. Вони розробляють цифрові рішення та сприяють участі громадян і бізнесу у плануванні та контролі відновлення. У RISE Ukraine об’єднались близько 50 громадських організацій.

Одне з головних досягнень коаліції – це створення електронної системи управління відновленням DREAM, яка робить процес відновлення більш зрозумілим і відкритим. Члени коаліції також підкреслюють, що вони покращили комунікацію між урядовими органами і громадськими організаціями.

• RRR4U (Resilience, Reconstruction, and Relief for Ukraine) – це консорціум чотирьох українських аналітичних центрів, які працюють над справедливим, зеленим та орієнтованим на людину економічним відновленням. Члени консорціуму назвали збір коштів для України одним зі своїх ключових успіхів. Вони також згадали Ukraine Recovery Cookbook – документ із чітким викладом запропонованих принципів відновлення України. 
• Громадське об’єднання Реанімаційний Пакет Реформ – коаліція громадських організацій та експертів, створена після Революції Гідності з метою вироблення консолідованої позиції щодо необхідних реформ та їх належного впровадження. Наразі до нього входять 26 громадських організацій.

Ключовим успіхом асоціації респонденти назвали підготовку експертних рекомендацій для обговорення Плану відновлення України на Конференції з відновлення України 2022 року в Луганську, а також ефективну адвокацію інтересів громадянського суспільства в Україні.

Рекомендації для міжнародних партнерів щодо розвитку українського громадянського суспільства

1. Надати можливість спільноті українських НУО бути присутніми в будь-якому донорському координаційному механізмі, який підтримує відновлення України

Громадські організації в нашому дослідженні зазначили, що консультації донорів є важливими при плануванні ініціатив для України. Донори координуються між собою, НУО через коаліції, проте вони не співпрацюють. Загалом, НУО повинні бути частиною будь-якої системи, яка допомагає відновлювати Україну.

2. Надати підтримку з розбудови потенціалу для професіоналізації ініціатив НУО, пов’язаних із відновленням

Українське громадянське суспільство швидко мобілізується навколо відновлення та реконструкції – з’являється багато нових організацій і груп, які працюють спільно. Багато з них потребують підтримки та допомоги, аби навчитися робити це ефективно і професійно, особливо коли мова йде про отримання та контроль іноземної допомоги. 

3. Створити систему відбору кваліфікованих виконавців 

Більшість НУО розуміють, що донори занепокоєні щодо доброчесності та спроможності українських організацій, і вони вважають, що для успішної реалізації проєктів потрібно вибирати найкращих фахівців. Для цього потрібна система об’єктивної перевірки, яка задовольняла б потреби донорів у виборі партнерів та допомагала українським організаціям покращити свою роботу за чіткими критеріями. 

4. Занурюватися в український контекст через коаліції НУО та локалізацію допомоги

НУО в Україні починають об’єднувати свої зусилля. Майже половина організацій, які брали участь у нашому дослідженні, спільно працюють над ініціативами з іншими організаціями. Оскільки донори, які надають допомогу Україні, повинні розуміти контекст України, консультації з такими коаліціями є важливим початковим етапом.

5. Працювати з громадянським суспільством України, щоб зробити реконструкцію найбільш прозорою за всю історію

Українці вважають, що корупція – це найбільша загроза для майбутнього України. Тому для відновлення важливо мати прозорі та відкриті процеси. Громадські організації вважають, що потрібен контроль і нагляд за тим, як приймаються рішення та як використовуються кошти на відновлення. Ми сподіваємось, що цифрова система управління відновленням DREAM допоможе створити такий механізм. Але щоб вона  працювала добре, потрібна підтримка від міжнародних донорів у вигляді фінансування та технічної допомоги, розвитку українських урядових структур, створення груп, які навчають інших використовувати систему, і, можливо, найважливіше – донори повинні самі використовувати DREAM та вимагати її використання від своїх партнерів, щоб забезпечити більшу прозорість і відкритість.

6. Наполягати на співпраці з українськими НУО 

Міжнародна підтримка дуже важлива для роботи неурядових організацій, уряду та місцевих органів влади. Проте дуже важливим є питання про їхню відкритість і відповідальність. Неурядові організації стверджують, що всі органи влади повинні працювати відкрито, і це має бути вимогою для отримання грошей від партнерів. Зміцнення контролю за тим, як органи влади, що отримують міжнародну допомогу, використовують ці кошти, може стати потужним стимулом для співпраці з українськими неурядовими організаціями, які можуть забезпечити додатковий громадський контроль. Донорам слід наголошувати на тому, щоб у всіх проєктах були партнери не лише з урядового і приватного секторів, але й серед українських неурядових організацій.

Ці шість рекомендацій відкривають перспективний шлях для більш ефективного та спільного підходу до відновлення України після війни. Незважаючи на всі труднощі, унікальний досвід і погляди громадянського суспільства в Україні, спрямовані на прозорість та підзвітність, дають нам підстави для оптимізму. Шляхом активної співпраці з українськими неурядовими організаціями та створенням надійних механізмів координації, на зразок донорської координаційної платформи G7, міжнародне співтовариство може відігравати важливу роль у побудові кращого майбутнього для України.