ВПО на Полтавщині: статистика та проблеми

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) є однією з груп людей, яка найбільше страждає від наслідків війни.
Із липня 2022-го року по березень 2023-го ГО «Інститут аналітики та адвокації» з новою силою долучився до допомоги людям, які були змушені покинути свої домівки через бойові дії чи обстріли.
За офіційними даними уряду, станом на початок 2023 року в Україні офіційно зареєстровано майже 4,9 млн ВПО. Звіти міжнародних організацій вказують на ще вищі цифри – Міжнародна організація з міграції в Україні наводить дані про 7,1 млн внутрішніх переселенців.
Полтавська область належить до тих регіонів України, які прийняли чи не найбільшу кількість таких осіб. Від початку бойових дій до нашого регіону прибуло близько 200 тис ВПО. Більшість з них евакуювалися у перші місяці війни.

Чверть усіх ВПО області прийняла Полтава, майже стільки ж – населені пункти району. За словами директорки обласного департаменту соцзахисту Людмили Корнієнко, 65% розміщено в містах Полтавської області, решта – у сільській місцевості. Серед них:
- 107 тисяч – працездатні;
- 48 тисяч – діти;
- 38 тисяч – пенсіонери;
- 9 тисяч – люди з інвалідністю.

Недотримання прав людини
Масове переміщення населення через масштабні бойові дії спричиняє серйозні наслідки для гарантування прав людини, зокрема економічних та соціальних.

Владислава Ломакіна, юристка Інституту аналітики та адвокації (ІАА):
“Так, після введення воєнного стану на території України з’явились обмеження права на вільне пересування, стало можливим втручання в приватне життя, відчуження майна.
Незважаючи на це, права людини, закріплені Конституцією України, міжнародними нормативними актами, Женевською конвенцією не можуть бути порушені чи обмежені навіть в умовах війни. Зокрема, право на життя та фізичну недоторканність, на рівність та повагу до гідності особи, право на громадянство, на житло та справедливий суд, на шлюб і рівні права та обов’язки в шлюбі і сім’ї. До того ж неприпустимим є порушення рівності дітей у своїх правах, незалежно від походження. Також не підлягає обмеженню право направляти індивідуальні/колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування.”
Гарантування прав людини ускладнено також тим, що часто люди очікують автоматичних процесів там, де необхідно особисте втручання. Наприклад, під час переміщення в інший регіон людина повинна звернутися у відповідні установи та повідомити про свій переїзд, подати певні заяви, документи. Без дотримання даної процедури більшість сервісів можуть бути недоступними.
Найбільші втрати, яких зазнала Україна внаслідок війни, – це життя і здоров’я громадян, зокрема і мирного населення. Про це йдеться у доповіді Уповноваженого Верхвовної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Крім того, від початку 2022 року інституція отримала 2087 звернень щодо порушень прав ВПО. 40% з них стосуються сфери соціального захисту, 30% – сприяння реалізації прав переміщених осіб, решта – житлових питань, свободи пересування, освіти та пенсійного забезпечення.
За час реалізації проєкту надання правової допомоги ВПО та мешканцям Полтавської області юристи ІАА опрацювали більше 650 індивідуальних звернень. Понад 32% з них стосувалися питань соціального забезпечення. Не менш поширеними залишаються питання свободи пересування (зокрема, виїзд за кордон), житлові та майнові права, трудові відносини та права дітей.
Безоплатна правова допомога за час впровадження ініціативи надавалася не лише у Полтаві, а й у населених пунктах області, де зосереджена велика кількість ВПО.

Найпоширеніші ідентифіковані проблеми ВПО
Забезпечення житлом
Ми проаналізували звернення від ВПО і виявили, що найбільш гострою проблемою є забезпечення житлом, до того ж вирішувати її потрібно на місцевому рівні. Наразі для цього є два шляхи вирішення:
- придбане або орендоване житло за власні кошти ВПО (проблематично, адже більшість ВПО не мають роботи або необхідних для цього заощаджень);
- фонди житла для тимчасового проживання ВПО.
Саме останній інструмент може вирішити житлові проблеми людей, які наразі перебувають у скрутному становищі і не мають можливостей для дороговартісної оренди. Безперечно, для створення такого фонду потрібні кошти. Першочергово громадам необхідно проаналізувати власні фінансові можливості і знайти ресурс для здійснення таких повноважень, як це зробила Нехворощанська громада в Полтавській області.
У пріоритеті органів влади мають бути ті ВПО, які втратили одночасно житло та роботу.
Питання компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло є одним із найгостріших із початку війни. Так, відповідно до Постанови Кабінета Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 наразі працює тільки алгоритм інформування про знищення чи пошкодження, але виплати ще не здійснюються.
У середині 2022 року народні депутати прийняли за основу законопроєкт №7198, яким пропонують запровадити компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій та створити Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна. Наразі проєкт перебуває на підписі у Президента, очікується, що у другій половині 2023 року він запрацює.
Комунальні платежі та соціальні виплати
Не менш гострим є питання комунальних платежів. Серед великої кількості звернень до юристів їх також можна віднести до окремої категорії. Зокрема, оплата за житлово-комунальні послуги на непідконтрольних Уряду територіях.

Дмитро Піддубний, юрист проєкту надання правової допомоги:
“Наприкінці червня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) опублікувало Заяву щодо оплати за енергетичні та комунальні послуги на непідконтрольних Уряду територіях, відповідно до якої треба здійснювати оплату послуг. Водночас ВПО фактично послугами не користувались та не розуміють цивільно-правові наслідки несплати за ці послуги. Окремо слід зазначити, що є невирішеними випадки, коли під час окупації населення користувалося електроенергією, яка фактично постачалася не обленерго. Проте лічильник “не розрізняє” яка сторона її постачає. Такі випадки однозначно потребують якнайшвидшого вирішення та наступного інформування про це населення.”
Майже третину звернень до юристів становлять проблеми в реалізації ВПО права на отримання належних їм пенсійних та соціальних виплат. Затримки з виплатами, факт непризначення або ненарахування – це неповний перелік питань, із якими доводиться мати справу.
Окремо варто зазначити, що ВПО, які через переміщення втратили трудові книжки, стикаються зі складнощами під час оформлення пенсії. Це відбувається через неможливість підтвердити стаж або більшу його частину, оскільки дані про сплату внесків відображаються в системі персоніфікованого обліку тільки від 1 січня 2004 р.
Права дітей в умовах війни
Найвразливішою категорією під час війни є діти. Частіше за все порушуються права на життя, можливість бути з сім’єю і громадою, право на здоров’я, на розвиток особистості, на турботу і захист. Наразі для дітей, які опинилися в умовах війни, досі не передбачено жодних гарантій, крім безоплатного гарячого харчування в державних і комунальних закладах освіти.

Дар’я Маліннікова, юристка проєкту надання правової допомоги:
“Ми виявили суперечності і в Сімейному кодексі України відносно права обох батьків на спілкування з дітьми. Проблема полягає у тому, що при відмові одного із батьків надавати поліції інформацію щодо місця перебування дитини, другий із батьків позбавлений навіть можливості дізнатись, де його/її дитина.
Багато ВПО не знають про право оформити статус дитини постраждалої від війни, тому що органи соціального захисту населення або не повідомляють про таке право, або відмовляються приймати документи, якщо мова йде, наприклад, про психологічний аспект страждань дитини через перебування в окупації або виїзд через руйнування квартири/будинку, що відбувається першочергово через незнання та небажання таким займатись з боку органів влади”
Чи вирішує влада питання ВПО?
Житло для ВПО
Уряд ухвалив низку рішень щодо створення фонду тимчасового житла для ВПО. Зокрема, облаштування модульних містечок для ВПО, яких вже в Україні налічується більше 30. Також у планах Кабміна перетворити арештовані Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) готелі та санаторії на соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб. Мова про те, що частина таких приміщень має бути відведена під житло для ВПО.
Також держава підтримує українців, які розмістили у своїх домівках внутрішньо переміщених осіб – їм відшкодують оплату комунальних послуг. Варто зазначити, що у вирішенні житлового питання зацікавлені не лише самі переселенці, а й місцева влада, адже інвестування в потреби ВПО має перспективи і у майбутньому може принести користь регіонам.
Працевлаштування ВПО
Також Уряд запровадив програму компенсації за працевлаштування ВПО для того, аби підтримувати бізнес та допомагати переселенцям знайти роботу. Також люди, які з різних причин залишилися без роботи, можуть долучитись до “Армії відновлення” України через виконання суспільно корисних робіт з відбудови країни – розчищення автомобільних доріг від завалів, облаштування та укріплення блокпостів тощо.
Фінансова допомога ВПО
ВПО, які переїхали з територій, тимчасово непідконтрольних Уряду, або де тривають активні бойові дії, можуть отримати грошову допомогу від держави, подати заявку на виплати від міжнародних організацій, а також залишити запит на отримання допомоги від волонтерів. Детальніше про кожен вид допомоги, умови її отримання та що для цього потрібно – за посиланнями:
- https://iaa.org.ua/infographics/payments_for_idps/;
- https://iaa.org.ua/infographics/derzhavna-soczialna-dopomoga-malozabezpechenym-simyam-infografika-vid-yurystiv/.
Ми продовжуємо надавати правову допомогу ВПО та мешканцям Полтавської області.
Якщо Ви зіткнулись з порушенням ваших прав, повідомляти про них та звертатися за безоплатною юридичною допомогою можна за телефонами:
+38 068 260 49 93 ; +38 093 653 61 47
+38 099 518 25 71 ; +38 050 651 18 24
Адреса приймальні у м. Полтава – вул. Гоголя, 12 (офіс 510).
Радимо перед відвідуванням приймальні зконтактувати з юристами та узгодити зручний час та дату прийому.
Публікацію підготовлено ГО «Інститут аналітики та адвокації» у рамках проєкту «Реагування на надзвичайну ситуацію для захисту гуманітарних прав, а також захисту внутрішньо переміщених осіб і постраждалих від конфлікту громад від ризиків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами в Україні», що реалізується у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC). Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Проте висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська Комісія, ні DRC не несуть відповідальності за будь-яке використання інформації, яку містить даний матеріал.