Трансформація митної системи в умовах євроінтеграції: підсумки експертного обговорення

Українська митниця стоїть на порозі масштабної трансформації, що передбачає повне переосмислення її ролі в умовах війни та майбутнього членства в ЄС. Під час експертної дискусії, організованої ІАА спільно з ГО «Технології Прогресу», ключові гравці реформи Держмитслужби спробували окреслити дорожню карту цих змін. 

Починаючи захід, виконавчий директор ІАА Юрій Ромашко, представив досягнення аналітичної підтримки реформи у межах проєкту ACCORD. Він наголосив, що фундаментом прозорості є системний моніторинг, зокрема щорічні «Тіньові звіти» за 29-м розділом ЄС та впровадження вимірюваних KPI для Держмитслужби. Ключовим технологічним рішенням став «Митний BI», який дозволяє громадськості та партнерам відстежувати ефективність відомства через відкриті дані. Цю лінію підтримав Хенрік Вітфельдт, керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні, зазначивши, що цифрова сумісність систем України та Євросоюзу є «квитком» до спільного митного простору, проте технічна модернізація має обов’язково супроводжуватися кадровою доброчесністю.

Переходячи до стратегічного бачення, експерт проєкту ACCORD Андрій Саварець закликав відійти від вузького «митницецентричного» підходу на користь безпекового функціоналу. В умовах глобальної фрагментації економіки та санкційних режимів митниця трансформується з фіскального органу на ключовий інструмент безпеки. Андрій акцентував на необхідності готовності до нових викликів – від 3D-друку товарів до використання ШІ. Окремо він зауважив, що після вступу до ЄС, коли 75% митних зборів спрямовуватимуться до європейського бюджету, Україна повинна конкурувати за бізнес не тарифами, а якістю сервісу, швидкістю процедур та інтеграцією у «військовий Шенген».

Практичний вимір поточної ситуації окреслив старший аналітик політики та даних проєкту ACCORD Віталій Набок, презентувавши результати моніторингу за 2025 рік. Попри позитивні сигнали у цифровізації та розширенні партнерств Держмитслужби, дослідження виявило критичну фрагментарність планування: наразі діє понад 30 стратегічних документів, більшість з яких не містять вимірюваних показників. Крім того, експерт вказав на нестачу якісної комунікації з бізнесом, що призводить до процедурних бар’єрів, як-от у питаннях авторизації брокерів. 

Для забезпечення всебічного нагляду за впровадженням змін до проєкту було залучено чотири партнерські організації, які здійснюють незалежний моніторинг митних процесів безпосередньо в регіонах. Їхня робота дозволяє отримати об’єктивну оцінку реформи «на місцях» та верифікувати дані через реальні запити бізнесу.

Зокрема, Голова правління Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук презентував методику аналізу аномалій «ACCORD», яка на основі масиву з 50 млн записів дозволяє автоматично виявляти ризиковані операції та аномальні відхилення на різних митних постах. Практичний вимір регіонального нагляду доповнили інші керівники субгрантерських організацій. Наталія Білак, керівниця ГО «Молодіжний центр розвитку», висвітлила результати опитування митників щодо їхнього соціального захисту та розбудови правоохоронного блоку. Наталія Варга, експертка ГО «Карпатські обрії» відзначила позитивну динаміку цифровізації на Львівщині та Закарпатті, вказавши водночас на розрив у комунікації між митницею та підприємцями. Натомість Святослав Герчаківський, представник ГО «Партнерство», зосередився на антикорупційній компоненті та підготовці кадрів через аналіз роботи 28 профільних університетів.

Підсумовуючи, учасники наголосили, що лише системний діалог та дані можуть стати основою доказової політики, яка забезпечить зміцнення довіри між державою, бізнесом та суспільством.

Панельну дискусію, яку модерував Макс Нефьодов, співзасновник ГО «Технології Прогресу», розпочав Владислав Суворов, заступник Голови Держмитслужби. Він  підсумував результати 2025 року, назвавши пріоритетом євроінтеграційний сектор. Владислав зазначив, що відомство успішно пройшло скринінг Єврокомісії та зосередилося на цифровізації: до моменту вступу в ЄС планується впровадження понад 200 ІТ-систем за європейськими стандартами.

Коментуючи фіскальні результати, посадовець повідомив, що попри безпрецедентну суму адміністрованих платежів, на виконання планів Мінфіну суттєво вплинули митні пільги на критичний імпорт, обсяг яких склав майже половину від усіх надходжень. Щодо правоохоронної реформи, Суворов підтвердив вимогу міжнародних партнерів надати митниці статус органу досудового розслідування та ОРД, що дозволить відомству стати незалежним від зовнішнього впливу. Окремим досягненням року стало оновлення технічного парку: завдяки допомозі ЄС та польському кредиту було отримано мобільні скануючі системи вантажного типу. Заступник Голови Держмитслужби підкреслив, що правова база для змін уже напрацьована спільно з Мінфіном, тож у 2026 році акцент зміститься на фінансування ІТ-інфраструктури, боді-камер та системи Helpdesk для бізнесу.

Стратегічний вектор імплементації європейських норм окреслив директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко. Він повідомив, що проєкт нового Митного кодексу вже пройшов етап підготовки з бізнесом та науковцями і наразі очікує на фінальний висновок Європейської комісії. Урядовий план передбачає ухвалення кодексу Верховною Радою до 31 серпня 2026 року, що дозволить зберегти високий темп євроінтеграції та отримати позитивну оцінку в щорічному звіті ЄС. Окрім законодавчих змін, Москаленко відзначив успіх кадрової реформи: завдяки новій системі оплати праці середня зарплата інспектора підрозділу митного оформлення зросла до еквівалента 1000 доларів США, що суттєво знизило кількість вакансій та підвищило антикорупційну стійкість відомства. Посадовець підкреслив, що після «турборежиму» 2025 року Мінфін фокусується на підготовці ІТ-інфраструктури до повноцінного запуску нових норм у 2027 році.

Парламентський погляд на стан митниці озвучив Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Він охарактеризував 2025 рік як період закладання основ для реальних змін, відзначивши успіх у розв’язанні питання заробітних плат та прозорий перебіг конкурсу на посаду очільника Держмитслужби, результати якого очікуються вже навесні. Водночас він підкреслив, що попри законодавчі успіхи, корупційні виклики на місцях залишаються гострими. Железняк звернув увагу на необхідність очищення системи від впливу правоохоронних органів, які подекуди намагаються розширити свої повноваження на кордоні, та наголосив на важливості розслідувань НАБУ щодо зловживань на митницях. За його словами, 2026 рік має стати роком переходу від планів до реалізації нового Митного кодексу та повного перезавантаження команди Держмитслужби.

Голос бізнесу в обговоренні представив співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Олександр Лазарєв. Попри скромне покращення інтегральної оцінки митної сфери до 3,4 бала, він акцентував на «хронічних» проблемах: коригуванні вартості та затримках оформлення. Лазарєв попередив, що перехід на нову модель авторизацій (замість дозвільної системи) виявив неготовність багатьох компаній через розбіжності в реєстрах та технічні помилки в документах. Окремим викликом експерт назвав впровадження нових технічних регламентів, де митниця виступатиме «першим захисником» держави. Спікер закликав до масштабної інформаційної програми для бізнесу перед вступом у дію нового Митного кодексу, аби нові правила не стали бар’єром для зовнішньої торгівлі.

Голова Робочої групи для проведення консультацій щодо тексту проєкту нового Митного кодексу України Тетяна Острікова детально розповіла про архітектуру майбутнього законодавства. Вона підкреслила, що новий МК – це не просто переклад європейських регламентів, а складне пристосування норм Union Customs Code (UCC) до унітарного устрою та Конституції України. Острікова акцентувала на важливості збереження балансу прав бізнесу, зокрема у питаннях визначення митної вартості. За її словами, лише копіювання регламентів ЄС недостатньо, адже на практиці в Євросоюзі діють прецедентні рішення Суду справедливості ЄС, які мають стати орієнтиром і для українських митників під час перехідного періоду. Експертка також зазначила, що для повноцінної роботи кодексу необхідний «пакетний» підхід: одночасне внесення змін до Податкового, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, особливо в частині надання митниці правоохоронних функцій.

Підсумовуючи, експерти констатували: українська митниця перебуває у фазі «незворотних змін». Поєднання нового європейського законодавства, антикорупційних запобіжників та цифрових інструментів контролю має створити систему, де кожна процедура є прогнозованою, а кожна гривня надходжень – прозорою.

Захід підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.