Країна-кандидат до ЄС: яке фінансування доступне Україні з Фондів Союзу

У червні минулого року Україна набула статусу країни-кандидата до ЄС. Він передбачає надання можливостей, зокрема інструментів фінансування ініціатив, які раніше були недоступні. Наприклад, Інструмент допомоги на етапі підготовки до вступу (Instrument for Pre-accession Assistance/ІРА). Водночас зберігається можливість фінансування проєктів у межах ініціативи Європейського територіального співробітництва (Interreg), а також ініціатив, які координує Єврокомісія.

Ці та інші фінансові інструменти є частиною політики згуртованості. Що вона передбачає та які можливості стали доступними для України з набуттям статусу країни-кандидата у контексті інструментів фінансування для євроінтеграційного процесу?

Політика згуртованості ЄС

Політика згуртованості ЄС – це унікальний за масштабами та амбіціями приклад спроби пом’якшення невідповідності в економічному, соціальному та територіальному розвитку між регіонами та країнами Європейського Союзу. Також вона охоплює співпрацю з країнами, які мають намір приєднатися до ЄС, або мають значний потенціал для майбутнього членства. 

Для досягнення поставлених цілей стратегія передбачає використання структурних та інвестиційних фондів ЄС, які розподілені за цілями та напрямками фінансування:

1. Структурні фонди для інвестицій у створення робочих місць та для досягнення мети зростання:

• Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР);
• Фонд згуртованості;
• Європейський соціальний фонд+ (ЄСФ+);
• Фонд справедливого переходу (ФСП).

2. Interreg: Європейське територіальне співробітництво.
3. Інші інструменти ЄС та технічна допомога, керовані Єврокомісією (ЄК).

Загальна сума фінансування всіх напрямів на стратегічний період 2021-2027 років становить €392 млрд.

Наразі Україні, як державі-кандидату на вступ до ЄС, мало бути доступним пряме фінансування програм з фонду ІРА (Інструмент допомоги на етапі підготовки до вступу) та Interreg (Європейське територіальне співробітництво). Інші інструменти фінансування доступні тільки країнам-членам Європейського Союзу. 

Інструмент допомоги на етапі підготовки до вступу – ІРА

Передвступний інструмент фінансової допомоги IPA спрямований на підтримку реформ шляхом надання фінансової та технічної допомоги. Ним можуть користуватися як діючі кандидати на вступ до ЄС, так і потенційні. Такий механізм допомагає країнам у подальшому ефективно використовувати структурні фонди, перебуваючи вже у статусі члена Європейського Союзу.  

Наразі країни користуються третьою програмою IPA, яка розрахована на період з 2021 по 2027 роки. Серед бенефіціарів цього фінансового інструменту – діючі кандидати на вступ до Європейського Союзу (Туреччина, Сербія, Албанія, Чорногорія та Північна Македона), та “потенційні” – Ісландія, Косово, Боснія та Герцеговина. 

Загальна сума витрат IPA III становить близько €14,2 млрд. Його основну мету поділено на п’ять тематичних пріоритетів: 

IPA III реалізується шляхом прямого, непрямого та спільного управління. 

Провідною установою управління є Генеральний директорат з питань сусідства та переговорів про розширення. Генеральний директорат сільського господарства та сільського розвитку відповідає за програми розвитку сільської місцевості, а Генеральний директорат регіональної та міської політики – за програми транскордонного співробітництва між бенефіціарами IPA ІІІ та державами-членами ЄС.

У фінансових угодах з Єврокомісією, що укладаються після погодження плану дій, мають бути визначені умови, на яких надається допомога, зокрема методи її реалізації, кінцеві терміни, а також правила щодо прийнятності витрат.

Попри прийняття законодавчої бази в червні 2021 року, ЄК виконала 84% доступних виплат на зобов’язання у межах IPA III на 2021 рік до його завершення, решту перенесли на 2022 рік. У 2021 році також були прийняті багаторічні плани дій на рівні кількох країн.

Європейське територіальне співробітництво — Interreg

Програма Interreg спрямована на сприяння транскордонної, транснаціональної, міжрегіональної співпраці у Європі та інтеграції найвіддаленіших районів. Її загальний бюджет на 2021-2027 роки становить майже €10,1 млрд.

Механізм надає фінансову основу для активізації територіальної співпраці по чотирьох напрямках: 

• транскордонний – Interreg A; 
• транснаціональний – Interreg B; 
• міжрегіональний – Interreg C; 
• інтеграція найвіддаленіших регіонів – Interreg D.

Усі проєкти у межах Interreg не фінансуються ЄС самостійно – обов’язковим є внесок іншої сторони (до 90% витрат може бути покрито за рахунок програми ЄС).

Для України, як країни-кандидата до ЄС, можлива участь лише в ініціативах за напрямками Interreg A та Interreg B. Розглянемо більш детально механізми участі у рамках кожної з програм. 

Грошовий обсяг фінансування програм транскордонного співробітництва, у яких бере участь Україна впродовж 2021-2027 років, становить майже €0,5 млрд.

Варто також зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення рф Єврокомісія у березні 2022 року призупинила фінансування програм транскордонного співробітництва, участь у яких брали рф і республіка білорусь, та прийняла рішення перерозподілити раніше передані їм €26,2 млн на підтримку існуючих програм транскордонного співробітництва України та Молдови. 

Програма транскордонного співробітництва Interreg A з Україною

На реалізацію Програми передбачено €66 млн фінансування ЄС із фондів Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI), а також із джерел Європейського Фонду Регіонального Розвитку (ЄФРР).

Тематичні пріоритети фінансування проєктів:

1. Стійкий, зелений прикордонний регіон;
2. Здоровий та привабливий прикордонний регіон;
3. Спільнодіючий прикордонний регіон.

З України подаватися на фінансування можуть заявники з Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

На транскордонну співпрацю між Польщею та Україною для збереження природи, охорони здоров’я та управління кордонами в межах Програми підуть €187 млн. Як було зазначено попередньо, білорусь не братиме участі у цій програмі. 

Так, уже було оголошено перший конкурс на 2023 рік для представників Волинської, Львівської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської областей та їх польських колег з прикордонних з Україною воєводств за тематиками:

• Здоров’я (€37,36 млн);
• Довкілля (€43,75 млн).

Наступного року планується провести конкурс за напрямками:

• Туризм (€35,87 млн);
• Співпраця (€5,11 млн на заходи, спрямовані на підвищення ефективності державного управління).

Аплікантами для спільних проєктів, як і для інших ініціатив Interreg, є органи місцевого самоврядування, комунальні некомерційні підприємства та неурядові організації.

На транскордонне співробітництво між Румунією та Україною для покращення освіти, охорони здоров’я та збереження природи за Програмою Interreg NEXT Румунія-Україна планується витратити загалом €54 млн.

Доступ до коштів програми мають Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька та Одеська області. Перший конкурс пропозицій буде оголошено орієнтовно вже у червні 2023 року.

Програми транснаціонального співробітництва з Україною

14 програм транснаціональної співпраці із бюджетом майже €1,5 млрд на 2021-2027 роки сприяють кооперації на великих територіях Європи та за її межами.

Україна наразі є учасницею 2 програм транснаціонального співробітництва — Interreg Danube Region та Interreg NEXT Black Sea Basin. Оглянемо ці дві програми більш детально.

Програма Interreg Danube Region зробить внесок €215 млн у зелені інвестиції для збільшення використання відновлюваних джерел енергії, покращення управління водними ресурсами та збереження біорізноманіття за допомогою екологічних коридорів. Програма також підтримуватиме інклюзивний ринок праці з особливим акцентом на вразливих і знедолених групах.

Механізм передбачає співфінансування проєктів до 80%, максимального обмеження для встановленого бюджету немає. Кожен проєкт має залучати принаймні 3 партнерів із 3 різних країн території Дунайського регіону, принаймні один із них має бути із країни-члена ЄС по території програми.

Партнерами можуть бути місцеві, регіональні, національні державні органи/органи публічного права, міжнародні організації та приватні організації, які мають статус юридичної особи.

Пошук пропозицій, подача заявок, моніторинг та комунікація за проєктом відбувається у електронній системі JEMS (Joint Electronic Monitoring System).

Перший конкурс пропозицій було оголошено 29 вересня 2022 року. Відомо, що 20 квітня 2023 було відібрано 90 проєктів у рамках першого етапу відбору серед 290 заявок. Тепер апліканти у другому етапі мають розробити повну проєктну пропозицію. У повідомленні також зазначається, що у багатьох проєктних заявках є Україна як провідний партнер.

Програма сприятиме подальшому поглибленню транскордонної співпраці в басейні Чорного моря в транснаціональній конфігурації, підтримуючи три конкретні цілі:

1. Розвиток і посилення дослідницького та інноваційного потенціалу;
2. Сприяння адаптації до зміни клімату та запобігання ризику стихійних лих;
3. Посилення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури.

Заявки від України на участь у конкурсі пропозицій можуть надавати резиденти Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей.

Перший конкурс пропозицій запущено 31 березня 2023 року, він тривав по 04 липня 2023 року. Необхідні документи для заявників можна знайти тут і тут.

Отже, статус кандидата на вступ до Європейського Союзу відкриває нові можливості для залучення додаткового фінансування і є стимулом для проведення реформ, які є важливим завданням для українського суспільства. Також таке рішення ЄС є сигналом підтримки українського народу, який виборює право на вибір європейського майбутнього.

Слід зазначити, що жодна країна не отримувала статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу коли на її територіях велися активні бойові дії. Ураховуючи умови, за яких Україна потенційно набуде статусу кандидата, для нашої країни можуть бути розроблені окремі механізми фінансової підтримки з акцентом на відновленні пошкодженої та знищеної інфраструктури.