Як цифрові рішення європейських аудиторів можуть забезпечити прозорість відбудови України

Сьогодні Україна стоїть перед подвійним викликом: забезпечити прозорість використання кожної гривні з бюджету та побудувати таку систему фінансового контролю, якій довірятимуть міжнародні партнери. У цьому контексті реформа Рахункової палати – це не лише зміна персоналій, а передусім зміна технологій. Інститут аналітики та адвокації проаналізував, як вищі органи аудиту країн ЄС перетворюють фінансовий контроль на високотехнологічну аналітику.

Цифрові рішення для планування та аналізу ризиків

Сучасна європейська практика аудиту базується на автоматизації процесу відбору об’єктів перевірки. Замість вибіркового контролю ВОА переходять до аналізу всього масиву доступних даних.

Наприклад, у Румунії Рахункова палата використовує платформу для обробки великих масивів даних (Big Data). Система аналізує інформацію про бюджетні платежі та фінансову звітність комунальних підприємств, що дозволяє аудиторам ідентифікувати найбільш ризикові операції ще на етапі планування.

У Литві вже тестують прототип на основі штучного інтелекту, метою якого є автоматизація фінансового аудиту. Це дозволяє зменшити людський фактор та пришвидшити обробку фінансової документації. Для України, де обсяги витрат на відбудову будуть значними, впровадження аналогічних систем аналізу даних є критично важливим для оперативного виявлення зловживань.

Систематизація ідей та управління процесами

Ефективність аудиту також залежить від якості підготовчої аналітичної роботи. У ВОА Естонії функціонує «картотека ідей» – внутрішній портал, де акумулюються всі гіпотези та системні проблеми, виявлені під час аналітики. Це дозволяє формувати план аудиту на основі реальних проблемних зон.

Крім того, естонські та грецькі аудитори використовують спеціалізоване програмне забезпечення (зокрема TeamMate), яке інтегрує всі етапи перевірки: від планування та документування до формування фінального звіту. Така цифрова фіксація кожного кроку аудитора забезпечує прозорість самого процесу контролю та нагляд за діяльністю персоналу.

Публічність та моніторинг результатів

Окремим важливим компонентом є контроль за виконанням наданих рекомендацій. Досвід Латвії демонструє ефективність публічних дашбордів. На сайті органу ведеться реєстр, де двічі на рік оновлюється інформація про стан виконання кожної рекомендації. Користувачі можуть бачити прогрес у реальному часі, що створює додаткову відповідальність для державних органів.

У Словаччині та Словенії функціонують відкриті реєстри об’єктів аудиту, де мешканці можуть ознайомитися з частотою перевірок у своїх муніципалітетах та завантажити відповідні звіти. Це стимулює підзвітність місцевої влади перед громадою.

Дослідження досвіду ЄС показує, що навіть у європейських країнах комплексні цифрові рішення лише починають впроваджуватися масово. Це дає Україні унікальну можливість: не наздоганяти минуле, а одразу будувати систему за сучасними стандартами.

Рахунковій палаті України доцільно розглянути розбудову системи відбору тем на основі ризикоорієнтованого підходу одразу в цифровому форматі. Створення внутрішньої електронної системи, яка б накопичувала та порівнювала дані з державних реєстрів, дозволить оптимізувати планування та зняти зайве навантаження з фахівців. Поєднання автоматизованого обліку перевірок із публічними модулями моніторингу рекомендацій створить навколо публічних фінансів прозорий цифровий контур. Тільки так аудит стане не покаранням, а дієвим механізмом вдосконалення держави.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».