Діяльність Рахункової палати України у 2024 році: рекордна ефективність на тлі викликів

У 2024 році Рахункова палата України здійснила безпрецедентний за масштабами та ефективністю контроль за використанням публічних коштів. На тлі повномасштабної війни, посилення навантаження на державний бюджет та зростання суспільного запиту на прозорість влади, робота цього органу набула особливого значення. Звіти та висновки РП стали важливим джерелом об’єктивної інформації про стан управління фінансами, ефективність рішень уряду та рівень фінансової дисципліни у державних установах.

Звіт діяльності за 2024 рік демонструє не лише кількісні досягнення — збільшення обсягів перевірених коштів і виявлених порушень, а й якісні зрушення: кращу реалізацію рекомендацій, більш активну взаємодію з владними інституціями та правоохоронними органами, а також зростання прозорості в публічній комунікації. 

ІАА проаналізував ключові результати діяльності Рахункової палати за підсумками 2024 року, а також тенденції, що формують нову культуру публічного фінансового контролю в Україні.

Масштаб зростає — контроль посилюється

У 2024 році Рахункова палата України продемонструвала суттєве розширення масштабів своєї діяльності, здійснивши фінансовий контроль на рекордну суму у 3,7 трлн грн, що у п’ять разів перевищує показник 2023 року (771,1 млрд грн). Це свідчить про зростання ролі інституції в умовах загострення потреб в ефективному управлінні публічними фінансами.

Хоча кількість перевірених об’єктів скоротилась зі 399 до 304, обсяг охоплених коштів зріс кратно, що свідчить про фокус на стратегічно важливих сферах.

Фінансові порушення: сума збитків зросла втричі

У 2024 році Рахункова палата виявила порушення на 217,5 млрд грн, що у 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Найбільше порушень зафіксовано у сфері безпеки та обороноздатності держави — 184,4 млрд грн, що становить понад 84% від загальної суми. Це підкреслює критичну важливість прозорості та контролю за оборонними видатками в умовах воєнного стану.

Ефективність рекомендацій: позитивна динаміка

На 1 січня 2025 року виконано 42,5% рекомендацій, у процесі виконання — 40,2%, не виконано — лише 17,3%. Це свідчить про підвищення довіри та взаємодії з державними інституціями.

Усунення порушень: конкретні результати для бюджету

Один із ключових показників ефективності Рахункової палати у 2024 році — це усунення порушень на понад 4,6 млрд грн, що еквівалентно дев’яти річним бюджетам самої Палати. Це не лише виявлення проблем, а й реальний вплив на фінансову ситуацію в країні. Наведені цифри свідчать про системну роботу не лише в площині аудиту, а й у впровадженні змін та відновленні фінансового порядку.

Фінансова доцільність: максимум результатів за мінімум витрат

Кожна гривня, витрачена на фінансування РП, у 2024 році забезпечила 7 100 грн перевірених коштів та 435,5 грн виявлених порушень. У середньому один аудитор перевірив 11,1 млрд грн (у 2023 — 2,4 млрд грн), виявивши 677,6 млн грн порушень (проти 188,3 млн грн у 2023). Це вказує на суттєве зростання продуктивності персоналу та ефективності методів контролю.

Комунікація: прозорість як інструмент впливу

У 2024 році Рахункова палата активно розширила свою публічну присутність і взаємодію з ключовими стейкхолдерами — парламентом, урядом, правоохоронними органами та громадськістю. Цей комунікаційний напрямок не є формальністю — він формує довіру до контролюючого органу, посилює вплив його висновків і сприяє ширшому залученню громадськості до контролю за владою.

У 2024 році Рахункова палата підтвердила свою стратегічну вагу у забезпеченні фінансової дисципліни в Україні. На тлі воєнних викликів вона зуміла збільшити ефективність контролю, забезпечити результативність рекомендацій і посилити комунікацію з суспільством. Подальше зміцнення інституційної спроможності РП є ключем до підвищення довіри до державного управління.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».