Гроші в обмін на реформи: економічна стійкість України як основа фінансування відбудови

На третьому році повномасштабної війни Україна демонструє переконливу стійкість, зберігаючи макроекономічну стабільність попри важкі наслідки системного шоку. Водночас країна стикається із необхідністю покриття ключових потреб та збільшенням видатків на оборону, а обсяг міжнародної допомоги, за прогнозами, із кожним наступним роком поступово скорочуватиметься.

Важливо розуміти, що однією з ключових умов залучення фінансування із зовнішніх джерел є впровадження реформ, які спрямовані на підвищення прозорості й ефективності державних інституцій та створення сприятливих умов для інвестицій, що в кінцевому підсумку сприяє економічному зростанню та інтеграції України в європейське співтовариство.

У цьому контексті Інститут аналітики та адвокації презентував збірку есе, у якій експерти з аналітичних центрів, уряду та бізнес-спільноти діляться своїм баченням ряду реформ, які сприятимуть залученню та збільшенню внутрішніх фінансових ресурсів України, а також пришвидшать просування країни на шляху до ЄС.

Економічні виклики в умовах війни

За підсумками 2022 року ВВП України скоротився на 29,1%, що стало найгіршим показником в історії незалежності (хоча й краще за прогноз Світового банку, який передбачав скорочення на 45,1%). У 2023 році економіка почала відновлюватися, і реальний ВВП зріс на 5,3% насамперед завдяки бюджетним видаткам, які стимулювали внутрішній попит та інвестиції, а також рекордній урожайності аграрного сектору.

Стабілізація цін також сприяла економічній стійкості. Інфляція, яка зросла до 26,6% у 2022 році, у 2023 році знизилася до 5,1% завдяки виваженій політиці НБУ, фіксованим тарифам на комунальні послуги та зниженню цін на продукти харчування. Це дозволило НБУ почати зниження облікової ставки, що має сприяти подальшому економічному зростанню.

Однак проблеми з експортом залишаються актуальними через логістичні труднощі та втрату виробничих потужностей. У 2022 році експорт товарів та послуг зменшився на 35%, а в 2023 році ситуація покращилася лише незначно: обсяги експорту зросли, але у грошовому вимірі падіння склало 18,7%.

Різке збільшення витрат призвело до зростання державного боргу. Влітку 2022 року Уряд домовився про stand-still з офіційними двосторонніми та приватними кредиторами до 2027 року (або до закінчення війни, якщо вона закінчиться раніше цього періоду) та серпня 2024 року відповідно. Наразі досягнуто попередньої домовленості про реструктуризацію приватного боргу. Проте Україна продовжує дотримуватися термінів погашення зобов’язань перед внутрішніми кредиторами, міжнародними фінансовими організаціями та ЄС. У 2024 році виплати на обслуговування та погашення боргу становитимуть близько $26 млрд. Основна частина цієї суми (57%) припадає на обслуговування та погашення ОВДП, решта – на зовнішній борг. Наприклад, лише у першому кварталі 2024 року Україна сплатила МВФ понад $1 млрд. Станом на 31 березня 2024 року, загальна сума непогашених кредитів МВФ становить $12 млрд, а з урахуванням відсотків та інших платежів – $16,3 млрд.

Однією з ключових вимог від міжнародних донорів щодо підвищення довіри до формування бюджету є відновлення середньострокового бюджетного планування. Провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій у своєму есе зазначила, що традиційно стратегічні документи були багаторічними, тоді як державний бюджет залишався однорічним документом, що підривало фіскальну прозорість, яка вимагає передбачуваності. Водночас переговори про міжнародну фінансову підтримку, яка має важливе значення для економічної стійкості України, вимагають кращого розуміння фіскальної ситуації в країні. Тому не дивно, що кілька структурних орієнтирів у поточній програмі МВФ, а також заходи в Українському плані стосуються впровадження середньострокового бюджетного планування.

Прогнози щодо залучення фінансування

Підтримка міжнародних партнерів залишається ключовою передумовою функціонування економіки, адже всі внутрішні надходження до бюджету витрачаються на захист країни. Заступник Міністра економіки України Олексій Соболев у збірнику есе наголосив, що розвиток внутрішніх джерел фінансування є вкрай важливим для України, адже прогнозована потреба у додатковому фінансуванні у 2025 році, за умови, що війна завершиться цього року, становить близько 23 мільярдів доларів США. Основними можливостями для залучення коштів є повернення російських активів в Україну, залучення іноземних інвестицій, розширення експорту, створення механізмів повернення громадян та реформування корпоративного управління державними компаніями, що може суттєво підвищити їхню ефективність та привабливість для інвесторів.

Реформи сектору цифровізації також відіграють значну роль у розвитку державних послуг та її економіки. Впровадження цифрових рішень та оптимізація державних процесів не лише підвищують ефективність управління та якість надання послуг, але й сприяють зростанню доходів державного бюджету та наближенню до європейських стандартів. 

Так, наприклад, впровадження системи “Е-акциз” зменшить рівень нелегальної торгівлі, підвищить прозорість ринку та сприятиме розвитку легального бізнес-сектору, тим самим покращуючи економічну стабільність та сприяючи інтеграції України до європейського ринку. Керівник USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» Данило Молчанов у своєму есе зазначив, що Україна працює над впровадженням власної системи електронного акцизу. Ця ініціатива передбачає запуск електронної системи відстеження тютюнових та алкогольних виробів. Поєднуючи моніторинг двох основних підакцизних товарів на одній платформі, українська система обіцяє значні фіскальні вигоди та покращення регулювання ринку.

Під час повномасштабної війни також важливою є транспортна галузь, у якій також відбувається цифровізація процесів шляхом впровадження проєктів “єЧерга”, “е-ТТН”. Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, в есе зауважив, що це шлях до подолання бюрократії, мінімізації корупційних ризиків та створення умов для ефективного бізнесу. Він наголосив, що реалізація ініціатив із цифровізації різних підгалузей транспорту сприятиме інтеграції України до транспортної системи та ринків ЄС, покращенню умов ведення бізнесу та підвищенню інвестиційної привабливості транспортного сектору.

Наразі Україна має розуміння щодо отримання фінансування у рамках програми МВФ та Ukraine Facility на подальші роки, але для цього ми маємо здійснити визначений набір реформ.

Що очікувати від програми МВФ?

Від початку повномасштабного вторгнення фінансова підтримка від Міжнародного валютного фонду стала для України одним з ключових джерел допомоги для подолання економічних викликів. В умовах війни програма МВФ — це не лише про гроші, а й про стійкість, передбачуваність, реформи та сигнали для інших партнерів. 

Отримання фінансування від МВФ напряму пов’язане з виконанням структурних маяків, які передбачають проведення реформ, спрямованих на покращення управління державними фінансами, підвищення прозорості та ефективності економіки.

Чинна програма розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду передбачає виділення Україні $15,6 млрд за умови виконання структурних маяків та, відповідно, за підсумками подальших переглядів. 

Рада директорів МВФ схвалила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України, у результаті якого отримала п’ятий транш у розмірі близько $2,2 млрд. Крім цього, у 2024 році передбачено отримання ще двох траншів у вересні та грудні. Таким чином, цьогоріч Україна вичерпає ⅔ загального обсягу передбаченого фінансування за програмою. 

Усі наступні транші за програмою будуть значно меншими. У березні та серпні 2025 року заплановано отримання траншів від МВФ загальним обсягом $1,8 млрд, у 2026 році Україна отримає $2,6 млрд, у першому кварталі 2027 року – $1,3 млрд. 

Що очікувати від Ukraine Facility?

Україна очікує значну фінансову підтримку від ЄС у межах інструменту Ukraine Facility, який діятиме з 2024 до 2027 року. Сукупна допомога від ЄС у 2024 році може сягнути €16 млрд, з яких €3 млрд – гранти, за умови вчасного виконання всіх індикаторів Плану України.

У березні-квітні до Державного бюджету вже надійшло два транші перехідного фінансування обсягом €6 млрд, а днями Україна отримала ще 1,9 млрд євро безумовного фінансування. Решту бюджетної підтримки Україна отримуватиме щоквартально після виконання індикаторів, передбачених у Плані України.

У другому кварталі необхідно виконати 9 індикаторів, що дозволить отримати €4,11 млрд у вересні 2024 року. У наступні роки, за умови своєчасного та повного виконання всіх індикаторів, Україна може отримати: у 2025 році – €12,5 млрд, у 2026 році – €7,25 млрд, €1,2 млрд у 2027 році, а також €1,32 млрд у січні 2028 року за виконання індикаторів четвертого кварталу 2027 року.

Отже, в умовах невизначеності Україні критично необхідно шукати та застосовувати рішення для нарощення власних внутрішніх джерел фінансування. По-перше, такі ресурси є критично важливими для фінансування армії. По-друге, значна залежність від міжнародної допомоги робить країну вразливою та підриває її майбутню стійкість.

Україні важливо проводити реформи, знаходити та задіювати усі можливі внутрішні ресурси, які би дозволили підвищити ефективність процесів та вивільнити таким чином ресурси, а також наростити надходження до бюджету.

План України в межах Ukraine Facility та програма МВФ є базою для економічного зростання та мобілізації внутрішніх доходів. Вони передбачають інституційні, економічні та секторальні реформи: реформа корпоративного управління, митна й податкова реформи тощо. Їхнє впровадження важливе для реального економічного відновлення та зростання. Сьогодні every dollar counts to Ukraine.