URC 2025-2026: апдейт домовленостей та угод для відновлення України

Конференція з питань відновлення України (URC) стала фундаментальною віхою у формуванні архітектури довгострокової фінансової, інфраструктурної та гуманітарної підтримки нашої держави. Проте справжня цінність будь-яких міжнародних самітів полягає не в гучних деклараціях, а в реальній імплементації досягнутих домовленостей — системному перетворенні підписаних меморандумів на закони, транші, побудовані об’єкти та запущені реформи. Станом на середину 2026 року моніторинг домовленостей URC 2025 демонструє неоднорідну, але загалом позитивну динаміку.

Найбільш значущим геополітичним та фінансовим проривом року стало розгортання механізму G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans for Ukraine. Із запланованих $50 млрд, що забезпечуються майбутніми прибутками від заморожених російських суверенних активів, Україна станом на 2026 рік уже успішно залучила $45 млрд. Зокрема, Міністерство фінансів України  у листопаді 2025 року залучило фінальний транш від Європейського Союзу у розмірі €4,1 млрд в межах ERA Loans, що дозволило забезпечити критичну ліквідність держбюджету. 

Важливим кроком у межах цього механізму стало підписання Міністерством фінансів України та Світовим банком угоди про надання грантового фінансування на загальну суму $690,8 млн. Ці кошти є частиною інструменту ERA країн G7 і залучені в межах проєкту PEACE in Ukraine. Для Канади цей транш став останнім у межах інструменту, а для Японії — першим. Крім того, за цим інструментом у червні 2026 року до України надійшло €236 млн кредитних коштів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку під гарантії Уряду Швеції. Всього ж від початку ініціативи завдяки цьому механізму було мобілізовано $53,5 млрд бюджетної підтримки.

Паралельно активно розвиваються інші фінансові домовленості:

• За 2025 рік Україна успішно отримала €10,6 млрд (зокрема €0,6 млрд у вигляді безповоротних грантів) у межах першого компонента програми Ukraine Facility від ЄС — Плану України. У 2026 році держава також отримала сьомий транш розміром €2,8 млрд. Паралельно з цим Уряд разом з ЄС оновлює індикатори Плану України. Відомо, що акцент буде зміщено до виконання євроінтеграційних реформ.

Двосторонні стратегічні угоди:

• У межах допомоги на 5 млрд швейцарських франків до 2036 року для відновлення енергетики, транспорту та водопостачання Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у 2025 році провів перший конкурс пропозицій, виділивши 93 млн швейцарських франків для 12 проєктів. У І кварталі 2026 року завершився другий конкурс із загальним внеском SECO до 150 млн швейцарських франків.
• Затверджено оновлену програму розвитку співробітництва Фінляндії з Україною на 2025–2028 роки із загальним бюджетом щонайменше €320 млн, орієнтовану на гуманітарне розмінування, освіту та відновлення.
• У межах виділення Нідерландами €300 млн на реконструкцію та економічне зміцнення у 2025-2026 роках уряд запустив грантову програму NL-UA Cybersecurity Fund із бюджетом 2,5 млн євро для кіберзахисту та виділив окремо 10 млн євро на підтримку загальної цифрової стійкості України.

Ukraine Investment Framework (UIF, інвестиційне крило програми Ukraine Facility від ЄС, спрямоване на залучення приватних та публічних інвестицій), у 2026 році перейшло у фазу масштабного розгортання операційної діяльності. У 2025 році через цей механізм вдалося залучити значний обсяг гарантій та грантів на суму близько €2,2 млрд. Зокрема, у портфелі Мінрозвитку Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), який складає 64% від загального обсягу портфелю банку, погоджено гарантії на суму €1,3 млрд для 15 проєктів. На початок 2026 року в стадії реалізації перебуває понад 25 програм на суму понад €3,8 млрд. Згідно зі статистикою, 58% коштів спрямовується на проєкти публічного сектору і 42% – у приватний сектор. Черговим потужним імпульсом стало затвердження Єврокомісією нового пакету з 8 інвестиційних програм у межах UIF на суму €1,5 млрд для транспортної інфраструктури, муніципального житла та енергоефективності.

Поряд із UIF розвиваються й інші інструменти:

• Створений Єврокомісією Флагманський Фонд для відбудови України із початковим капіталом €220 млн активно рухається до своєї мети – мобілізації €500 млн до кінця 2026 року для фінансування енергетики, інфраструктури, промисловості та товарів подвійного призначення.
• У межах програми PREPARE Ukraine від Світового банку було підписано п’ятирічну угоду на $200 млн, яка спрямована на підготовку якісних муніципальних проєктів відбудови. Початковий грант у $44,3 млн із Цільового фонду URTF під керівництвом Агенції ДПП та Мінекономіки вже спрямовано на формування портфеля публічних інвестицій. У межах ініціативи Ukraine Government PPF розпочато підготовку першого пілотного публічного інвестиційного проєкту та проведено заходи з раннього залучення ринку (Early Market Engagement).

Енергетичний сектор продемонстрував найвищу швидкість практичного впровадження угод URC 2025. Меморандум між НЕК «Укренерго» та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, підписаний на конференції, трансформувався у фундаментальну реформу. У березні 2026 року набув чинності Закон України № 4777-IX, який не лише посилює захист стратегічних підприємств від банкрутства, але й кардинально реформує механізми підтримки “зеленої” енергетики, замінюючи фіксований тариф на ринкові аукціони.

Паралельно Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) завершив юридичне оформлення та розподіл цільових кредитів на відновлення енергогенерації: 

• НЕК «Укренерго» отримала кредит на суму €90 млн для відновлення пошкоджених підстанцій;
• ПАТ «Укргідроенерго» – €75 млн на капітальний ремонт гідроагрегатів;
• ПАТ «Укрнафта» – €160 млн для розгортання мережі нових газопоршневих установок середньої потужності.

Важливим фінансовим інструментом відновлення став Фонд підтримки енергетики України. Норвегія, яка на полях URC 2025 анонсувала внесок у розмірі €42 млн для відновлення та посилення захисту критичної інфраструктури, надалі системно масштабувала цю допомогу. Зокрема, у лютому 2026 року країна виділила додатковий транш у розмірі €86,4 млн.

Розвиток стійкості супроводжується кроками до повної технологічної незалежності у ядерній енергетиці – АТ «НАЕК «Енергоатом» розпочав власне виробництво компонентів ядерного палива за технологією компанії Westinghouse, які будуть використовуватись на українських АЕС. 

У нафтогазовій сфері ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) перейшло до практичної реалізації меморандуму, підписаного у липні 2025 року з італійським оператором Snam S.p.A. Наразі створено та на регулярній основі функціонують постійні робочі групи за трьома стратегічними напрямами:

1. аналіз перспектив транспортування скрапленого (СПГ) та трубопровідного газу між Україною та Італією, включаючи інтеграцію потенціалу українських підземних газосховищ.
2. обмін найкращими організаційними та технічними практиками обслуговування сучасної газотранспортної інфраструктури.
3. створення спільної дослідницької платформи для вивчення можливостей транспортування відновлюваних газів (зокрема водню та біометану).

Окремим важливим інфраструктурним кроком стали грантові угоди між Укрзалізницею та ЄБРР на суму €54 млн (за підтримки ЄС), спрямовані на розвиток безбар’єрності на залізничних вокзалах, реінтеграцію ветеранів та створення автономної розподіленої генерації електроенергії для потреб залізниці.

Паралельно процеси відновлення та модернізації торкнулися сектору телекомунікацій та муніципальної інфраструктури:

• у межах Меморандуму щодо модернізації телекоммереж Фінське агентство експортного кредитування Finnvera спільно з іншими експортно-кредитними агентствами (ECA) країн Північної Європи та Балтії підписало Спільну заяву про наміри, що суттєво розширило фінансові ліміти та гарантії для постачання високотехнологічного телекомунікаційного обладнання в Україну. Це дозволило активізувати залучення фінських технологій (зокрема рішень від Nokia) для відновлення та захисту критичної цифрової інфраструктури та розгортання мереж нового покоління.
• на рівні місцевого самоврядування знаковим кейсом став старт другого етапу масштабної реконструкції очисних споруд у Львові. Сесія Львівської міської ради офіційно затвердила договори про грант на загальну вартість проєкту €29 млн, де €22,2 млн становить безповоротна фінансова допомога міжнародних партнерів. ЛМКП «Львівводоканал» провело міжнародний тендер на проектування та будівництво (прийом пропозицій тривав з 21 січня до 4 травня 2026 року), що дозволило розпочати безпосередні будівельні роботи у травні 2026 року із плановим строком завершення всього комплексу робіт до травня 2028 року.

Розвиток приватного сектору та підтримка малого й середнього бізнесу (МСП) отримали значну грантову та інвестиційну підтримку, зокрема у рамках німецької ініціативи SME Resilience Facility у листопаді 2025 року було підписано угоду на грант обсягом €40,5 млн від німецького банку KfW. Впровадженням цього проєкту займається Національна установа розвитку (НУР), яка з 1 січня 2026 року офіційно розпочала роботу на базі Фонду розвитку підприємництва, і наразі очікується надходження першого траншу у розмірі 20 млн євро.

Важливим кроком у межах системного фінансування МСП стало розширення можливостей для жінок-підприємиць. Україна офіційно приєдналася до глобальної ініціативи WE Finance Code, спрямованої на розширення доступу до капіталу для бізнесу, очолюваного жінками. Станом на травень 2026 року до цієї міжнародної ініціативи вже приєдналися провідні фінансові установи країни, серед яких АТ КБ «ПриватБанк», АБ «Укргазбанк», АТ «ПроКредит Банк» та АТ «ЮНЕКС БАНК». 

• Двосторонні ініціативи для бізнесу:

• у межах співпраці з Нідерландами було проведено третій конкурс за програмою Ukraine Partnership Facility (UPF) на суму €26,5 млн, спрямований на підтримку спільних проєктів нідерландських та українських компаній у сфері відбудови.
• у межах партнерства з Бельгією підписано Лист про наміри між BIO Invest та банком «Львів» щодо виділення €5 млн на кредитування малого та середнього бізнесу в західних регіонах України. Крім того, на початку 2026 року бельгійська інституція завершила угоду на $6 млн, увійшовши до фонду Rebuild Ukraine Fund (REBUF) разом із IFC, ЄБРР та Dragon Capital для підтримки приватного сектору. Загалом станом на 2026 рік бельгійська сторона вже оцінила понад 26 українських проєктів, фокусуючись на подальших інвестиціях у відновлювану енергетику.
• Україна та Італія підписали Меморандум про доступ до італійських фінансових механізмів зі страховим покриттям до 100% від SACE за експортними кредитами на суму до 1,5 млрд євро. Це також відкриває можливості змішаного фінансування для громад та закупівлі італійських товарів для відбудови. Для стимулювання В2В-співпраці Мінекономіки разом із CDP, SACE та SIMEST провели два онлайн-семінари «Italy meets Ukraine». Крім того, під час зустрічі у Посольстві Італії сторони обговорили мінімізацію ризиків для італійських компаній, наголосивши на пріоритетності розробки фінансових гарантій та посилення інституційної присутності на місцях.

Стійкість агропромислового комплексу в умовах воєнних викликів забезпечується залученням великих міжнародних грантів та системних програм модернізації:

• стратегічним вектором підтримки аграріїв став проєкт Світового банку «Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки відновлення сільського господарства України» (ARISE). Домовленості, досягнуті на URC 2025, дозволили залучити додатковий грант у розмірі $50 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). За рішенням профільного Комітету Верховної Ради, ці кошти спрямували на пряму підтримку малих і середніх аграріїв: фінансування погектарних субсидій для господарств (до 120 га) та спеціальних дотацій на утримання великої рогатої худоби, кіз та овець. 
• розвиток агросектору на Одещині ознаменувався підписанням двох важливих угод з Італією. Перша домовленість стосується проєкту Pro.UKR для розвитку кооперативів та технічної модернізації господарств, у межах якого прийом анкет від фермерів відкрито з 2 лютого 2026 року. Друга угода передбачає грант на €6 млн щодо масштабної реконструкції зрошувальних систем у Татарбунарах та Кілії для підвищення кліматичної стійкості. Закон про ратифікацію цієї грантової угоди вже підписано Президентом України, і він набрав чинності 5 березня 2026 року.
• Бучанський індустріально-логістичний хаб є масштабним проєктом американської компанії White Star Real Estate вартістю €200 млн у межах Bucha Techno Garden, який наразі не має нових публічних інвестиційних даних щодо безпосереднього будівництва. Проте компанія продемонструвала солідарність із громадою, передавши джерела безперебійного живлення на суму 1 млн грн для КП «Бучасервіс» задля забезпечення стабільного й безперебійного водопостачання.

Проєкти соціального та гуманітарного спрямування URC 2025 демонструють високу практичну залученість та перші результати безпосередньо в громадах.

У межах підписаного меморандуму з бельгійським агентством розвитку Enabel в Україні реалізуються довгострокові проєкти у сфері медичної реабілітації, модернізації лікарень, 3D-протезування, телемедицини та підготовки кадрів із загальним обсягом фінансування 31 млн євро. Зокрема, за підтримки уряду Бельгії втілюється проєкт «Рух без бар’єрів», а також здійснюється реновація Прилуцької ЦМЛ на Чернігівщині, Чернігівського обласного центру крові та відновлення амбулаторії в Богданівці на Київщині. Крім того, у лютому 2026 року Міністерство охорони здоров’я України, Enabel та центр Superhumans підписали спільний меморандум про створення в Україні системи лікування складних випадків у сфері щелепно-лицевої хірургії, а Молодіжна рада при МОЗ за підтримки бельгійської сторони створила освітню серію подкастів із десяти випусків за участю профільних фахівців для молоді.

Французька компанія Ellipse Projects SAS підписала фінальний контракт на суму €35 млн і розпочинає підготовчі роботи до будівництва нового сучасного хірургічного корпусу в Ніжині. Крім того, ратифіковано угоду з Італією про надання пільгового кредиту на €30 млн для відновлення дитячої лікарні в Одесі (проєкт на стадії підготовки, оголошення тендерів очікується).

Важливим кроком у системній трансформації сектору стало розгортання ініціативи «Здоровіша Україна», усно анонсованої на URC 2025. Проєкт спрямований на створення сталої системи охорони здоров’я та фокусується на двох пріоритетах: покращенні управління через інклюзивний політичний діалог і наближення до стандартів ЄС та ВООЗ, а також на зміцненні національного кадрового й законодавчого потенціалу для вирішення ключових проблем громадського здоров’я.

У сфері охорони здоров’я та цивільного захисту встановлено домовленості та підписано документи на суму понад €75 млн. За підтримки Франції вже запущено сучасний центр протезування у Львові вартістю €2,47 млн, обладнаний 20 3D-принтерами, відкрито мікроклініки у Києві та Полтаві, а також готується будівництво центру Superhumans в Одесі для надання повного спектра послуг від протезування до психологічної підтримки пацієнтів. Крім того, триває будівництво реабілітаційного центру UNBROKEN у Брюховичах, на який виділено €620 тис. від Литви. Медзаклади Києва також отримали мобільні котельні для резервного теплопостачання, а на Київщині відкрили оновлену амбулаторію, зруйновану під час окупації.

Знаковим вектором стало посилення медичної інфраструктури за підтримки міжнародних фінансових інституцій. Зокрема, у межах Спільної заяви між МОЗ України та Банком розвитку Ради Європи (CEB) реалізується масштабний проєкт модернізації медзакладів. Після першого етапу термінових ремонтів (заміни покрівель, електричних щитів та покращення безбар’єрності), у листопаді 2025 року сторони узгодили додаткові €2 млн. Ці кошти спрямовані на оновлення ліфтових систем, санвузлів, реконструкцію пологового відділення та закупівлю сучасного обладнання й меблів.

На стратегічному рівні розпочався практичний етап реалізації проєкту локалізації виробництва інноваційних лікарських засобів і біотехнологій в Україні, ініційованого ДП «Медичні закупівлі України» та компанією FHLR (Roche). Сторони, що заклали основу партнерства в Римі, наразі здійснюють планові юридичні й регуляторні процедури підготовчого етапу. Важливим кроком для забезпечення прозорості стало успішне проходження у травні поточного року розгляду в Антимонопольному комітеті України на відповідність вимогам захисту економічної конкуренції. Наразі триває внутрішнє узгодження поточних процесів задля подальшого ефективного впровадження проєкту в інтересах українських пацієнтів.

Паралельно розпочалося зведення нового хірургічного корпусу в Ніжині вартістю €35 млн на 100 ліжок із сучасними операційними та підземним радіаційним укриттям, завершення якого планується за 36 місяців. €4 млн від Нідерландів спрямовано на нове крило Дитячої лікарні у Львові у співпраці з Центром дитячої онкології імені принцеси Максими. На рівні безпеки населення Фінляндія допоможе побудувати 10 тисяч укриттів, а також спільно з Україною очолила Коаліцію з розвитку цивільного захисту, яка вже схвалила перші 7 проєктів будівництва й реконструкції укриттів у школах та лікарнях у шести областях України через програму Ukraine Facility.

Міжнародна підтримка освітнього сектору фокусується на відновленні інфраструктури, реформуванні системи та залученні молодих фахівців. Литва виділила €21 млн на модернізацію освітніх послуг, у межах чого вже розроблено технічний проєкт школи-хабу в Житомирі та розпочато підготовку до будівництва на місці демонтованого старого ліцею. Також у межах проєкту «Покращення рівня освіти учнів в Україні» спільно з savED та CPVA організовано фестиваль STEM & ART для понад 300 дітей та встановлено сонячні електростанції у Малинському ліцеї №4. Україна та Швейцарія підписали Меморандум про запуск другої фази проєкту DECIDE із фінансуванням 33,6 млн швейцарських франків, до якого долучилися чотири нові області для впровадження системи профорієнтації та реформи профільної середньої освіти.

З метою повернення талановитої молоді з-за кордону було розширено програму «Create Ukraine» за фінансової підтримки Литви у розмірі €1 млн, завдяки чому перші 25 молодих професіоналів розпочали роботу в українських міністерствах та Офісі Президента. Для наймолодших громадян за ініціативи First Steps Forward було створено Глобальний альянс із підтримки дошкільної освіти із першим внеском Світового банку у $30 млн, а Європейська комісія додатково виділила 25 млн євро на створення безпечних і сучасних просторів у дитячих садках. Крім того, було оголошено про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні з підписанням Римської декларації для координації фінансової допомоги науковцям та запобігання відтоку кадрів. Станом на травень 2026 року до Коаліції входять 43 іноземні й міжнародні організації. Перша зустріч на технічному рівні відбулася онлайн 9 грудня 2025 року та була присвячена темі «Підтримка українських науковців, які працюють в Україні, з метою запобігання відтоку та сприяння циркуляції наукових кадрів».

У соціокультурній сфері Європейський Союз виділив додаткові €2 млн в межах програми Creative Europe для підтримки українських митців та культурних інституцій, де ключовим результатом стало надання прямих грантів на ментальне здоров’я творчих працівників у межах проєкту Culture Helps Solidarity. На ринку праці Україна та Бельгія уклали Меморандум щодо програми BE-Relieve Ukraine через агентство Enabel для підтримки зайнятості молоді та впровадження європейських практик, у межах якої бельгійська сторона вже передає Україні 212 генераторів для шкіл і громад та 54 мобільні й модульні котельні. Також Enabel запустила грантові конкурси для програм професійного розвитку та кар’єрного супроводу працівників.

Для залучення громадянського суспільства до євроінтеграційних процесів Україна та ЄС оголосили грантовий конкурс «Ukraine2EU», загальний бюджет якого зріс до €3,5 млн завдяки додатковому внеску Польщі, і перші 20 відібраних проєктів уже розпочали реалізацію. Важливим інституційним кроком для формування нових HR-стандартів та підтримки ветеранів і переселенців стало ухвалення Хартії стійкості людського капіталу за ініціативи Мінекономіки, Мінветеранів, НБУ та ЄБРР, до якої першою серед муніципалітетів приєдналася Львівська міська рада.

В оборонному секторі ключовим фінансовим проривом стало підписання кредитної угоди з Великою Британією на майже 1,7 млрд фунтів стерлінгів під гарантії UKEF строком на 19 років для фінансування проєкту з розвитку протиповітряної оборони. У межах цього партнерства Велика Британія вже виділила пакет допомоги у вигляді ППО на 100 млн фунтів для захисту міст і критичної інфраструктури. Також Німеччина передала Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot та IRIS-T.

З метою розвитку технологічного потенціалу Україна та ЄС запустили ініціативу BraveTech EU з бюджетом €100 млн для підтримки оборонних стартапів, проведення хакатонів та створення технологічних геймченджерів, де Європейська комісія та Європейське оборонне агентство вже підписали угоду про внесок у €35 млн на перший етап. Також у межах ініціативи EU4UA Defence Tech діє грантова програма BRAVE1 на €3,3 млн, за якою перші 12 українських компаній-переможців отримали фінансування на розробку технологій захисту повітряного простору. На додачу до цього, Норвегія спрямувала понад 100 млн гривень через Агентство Norad на проєкт підвищення кіберстійкості Державної міграційної служби України, впровадженням якого займається Естонський центр міжнародного розвитку.

URC стала щорічним майданчиком для узгодження політик, підходів до фінансування та технічної підтримки відновлення для України, як на державному, так і локальному рівнях. Починаючи від принципів, закладених у Лугано у 2022 році, їх практичне вираження знаходить себе у домовленостях, які зараз укладають під час роботи цих конференцій.

Для України такі зустрічі є можливістю представити власний досвід стійкості в умовах війни та кращі практики відновлення. Водночас міжнародна спільнота має змогу координувати власну підтримку, приділяючи увагу актуальним потребам.

Накопичені домовленості перетворюються на основу для інституціоналізації відбудови — створення більш стійких, прозорих і передбачуваних правил взаємодії між Україною та міжнародними партнерами. Свідченням цього став початок роботи механізму ERA від G7, заснований на відповідальності та покаранні росії за руйнування та спричинені збитки, а також макрофінансова економічна підтримка, оголошена низкою держав в межах інших існуючих інструментів.

У фокусі інтересів бізнесу – як залучення інвестицій, так і на вихід на нові ринки, що стосуються будівництва, оборонного обладнання, військової техніки, медичного обладнання, розмінування тощо.

Українські громади мають можливість започаткувати нові міжмуніципальні партнерства, залучивши додаткові кошти на реалізацію власних ініціатив, а громадськість — адвокатувати суспільно важливі зміни, що стосуються відновлення.

Підтримані на полях URC-2025 угоди мають довгостроковий вплив на стійкість України під час війни, тож проведення таких щорічних заходів має стратегічний та практичний вимір. Наступна конференція, що буде проведена у Гданську (Польща) 25-26 червня 2026 року, буде важливим етапом, щоб колективно звірити годинники та надати відповіді на актуальні виклики, із якими стикається Україна внаслідок війни.