Як створити інвестиційний профайл громади для залучення міжнародного фінансування

В умовах високої конкуренції за зовнішні ресурси та інвестиції українським громадам необхідно відходити від традиційного сухого представлення даних і переходити до створення стратегічних цифрових інструментів. Саме якісний профайл громади стає відправною точкою для комунікації, адже донори та міжнародні інституції оцінюють не лише потреби, а й управлінську спроможність місцевих команд.

З метою підсилення муніципалітетів ІАА провів воркшоп «Профайл громади як інструмент залучення міжнародного фінансування та інвестицій».

Під час заходу експерти, представники державної влади та лідери громад-практиків обговорили реальні кейси використання відкритих даних, цифрові інструменти та залучення інвестицій на відновлення. Модерувала зустріч Анна Півень, експертка з розбудови потенціалу громад ІАА. Вона нагадала, що в межах серії воркшопів команда ІАА розробила аналітико-методичний гайд, який пропонує громадам алгоритм дій від пошуку ідеї до звітування за проектами перед банками розвитку.

Виклики та перші результати пілотування «Паспорту громади»

Надія Мельник, перша заступниця Голови Державної служби статистики України, наголосила на тому, що наявна інформація на місцевому рівні часто є несинхронізованою, не порівнюваною та збирається з розрізнених джерел. Це ускладнює як ухвалення управлінських рішень, так і зіставлення громад між собою.

«Держстат наразі активно працює над пілотним проектом “Паспорт громади”, до якого вже залучено 10 територіальних громад. Це дієвий інструмент, що містить понад 200 індикаторів і покликаний збалансувати запити центральної влади із реальними потребами громад», – зазначила пані Надія.

Вона також акцентувала увагу на викликах реформи: проблемах верифікації та доступу до реєстрів адмінданих без бюрократичних запитів, дотриманні конфіденційності (особливо у малих громадах із 2–3 підприємствами) та гострому дефіциті технічного і людського потенціалу на місцях.

Цифрові профайли як доказова база

Анна Скляренко, координаторка мережі партнерів Центру розвитку інновацій (ЦРІ), закликала громади розглядати профайл не як статичний документ, а як динамічне «єдине вікно» даних для інвесторів. Вона виокремила три ключові групи показників, на які звертають увагу міжнародні фонди та банки розвитку: соціально-економічні дані (людський капітал, динаміка ВПО), економічний потенціал (кластери, додана вартість) та структура і стабільність бюджету.

Експертка презентувала безкоштовний цифровий інструмент, який дозволяє автоматично агрегувати відкриті дані про бізнес-активність, коефіцієнти виживання підприємств та закупівлі ProZorro у профіль будь-якої української громади. Також пані Анна наголосила, що донори оцінюють доказову базу: наскільки проект обґрунтований реальними запитами та дослідженнями потреб мешканців.

Регіональний досвід та інвестиційні стимули

Директор Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА Павло Куц поділився досвідом Житомирщини у створенні готових інвестиційних пропозицій (пакетів із визначеними ділянками, комунікаціями, містобудівними умовами). Він розповів про системне міжнародне партнерство області з Естонською Республікою та спільну ініціативу «Імпакт Житомир», завдяки якій 130 представників із 66 громад регіону пройшли навчання з проектного менеджменту.

Павло Куц окремо виділив важливість прозорої комунікації ОМС із місцевими мешканцями під час реалізації бізнес-проектів, навівши європейські приклади, коли великі інвестиції згорталися через брак підтримки з боку локальної спільноти.

Як прифронтова Близнюківська громада використовує економічний профайл

Яскравим прикладом того, як профайл допомагає залучати кошти прифронтовій території, поділився Богдан Бухтатий, перший заступник селищного голови Близнюківської селищної ради (Харківська область).

«Донор любить очима. Профайл показує не обіцянки, а те, що є зараз. Наприклад, ми – аграрна громада і свідомо тримаємо курс на екологічність та відновлювану енергетику, що підтверджується структурою наших найбільших платників податків. Завдяки аналізу даних ми виявили зареєстрованих у нас ІТ-фахівців, релокували бізнеси, створивши для них зручні умови, та вибудували ефективну модель підтримки комунальних підприємств, ПДФО від яких повертається в громаду як “кешбек”», – розповів пан Богдан.

Він також додав, що під час переговорів із ЮНІСЕФ щодо фінансування інклюзивно-ресурсного центру ключовим аргументом на користь громади стали саме дані профайлу про високу динаміку та успішність проведення закупівель, що довело міжнародним партнерам спроможність самостійно управляти проектом. Найбільшою ж проблемою сьогодення посадовець назвав дефіцит фахових кадрів, через що громада запроваджує власні програми стипендій для навчання молоді.

Головний підсумок дискусії – успішний портфель проектів неможливо побудувати без базової аналітики профайлу. Починати роботу експерти радять із безкоштовних цифрових інструментів, розподіляючи обов’язки між наявними працівниками, а фінансування спеціалізованих платформ або техніки покривати за рахунок залучення невеликих стартових мікрогрантів.

На завершення воркшопу команда ІАА закликала представників ОМС долучитися до масштабного дослідження впровадження реформи управління публічними інвестиціями (УПІ) на місцях. Заповнити анкету та поділитися викликами у плануванні інвестиційних проектів можна за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf21b44fQg1CDMQz3KWBg6J_fXriREMB7kEMB2oM2qzOcOf9A/viewform.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».