Україна має достатнє фінансування на 2025 рік, але виклики з бюджетом 2026-го зростають

30 січня консорціум RRR4U презентував черговий випуск Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility. Україна демонструє значний прогрес у виконанні зобов’язань перед міжнародними донорами, натомість дотримання календаря їх впровадження погіршується, що може спричинити затримки у фінансуванні.

“Ми досягли історичного максимуму, оскільки успішно здійснили шостий перегляд Програми МВФ. Так далеко Україна ще не доходила. Це говорить про певну ефективність виконання нашої домашньої роботи. Однак питання, що далі, бо Україна не виконала два структурні маяки, які необхідні для сьомого перегляду. Програма вже виконана на 63% за обсягом фінансування. У наступні роки ми будемо отримувати менше коштів. На 2025 рік максимум, який ми можемо отримати, – 2,7 млрд дол., якщо виконаємо всі маяки. Нас чекає непростий сьомий перегляд у березні, оскільки ми не скасували “правки Лозового” і не створили Вищий адміністративний суд. Ці структурні маяки вже переносилися декілька разів”, – зазначив виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.

За результатами перегляду додано три нові структурні маяки: операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів, мінімізація операційних ризиків фінансових установ і оцінка діяльності НКРЕКП. Водночас Україна не виконала два зобов’язання, дедлайн яких сплив 31 грудня. 

Щодо Ukraine Facility, експерти не зафіксували невиконаних зобов’язань, хоча певні труднощі все ж були. За словами експертки проєктів DiXi Group Альони Корогод, у 2024 році Україна успішно впоралась із виконанням свого домашнього завдання і змогла отримати 16,1 млрд євро до бюджету. У 2025 році, за умови виконання передбачених індикаторів, Україна зможе отримати 12,5 млрд євро.

Після виконання індикаторів третього кварталу Єврокомісія виплатила транш на 4,1 млрд євро лише в середині грудня. Через відсутність механізму часткової оплати за виконані індикатори Україна отримала всю суму, попри затримку виконання індикатору 4.4.

23 січня Мінекономіки відзвітувало ЄС про виконання 13 індикаторів для отримання чергового траншу на 3,5 млрд євро. “Ми подали до Єврокомісії звіт, що ми виконали всі індикатори 4 кварталу. Сподіваюсь, від неї буде позитивна оцінка. Тоді це буде перший випадок за багато років, коли Україна пообіцяла щось і виконала “слово в слово”, – підкреслив перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Фінансування ЄС та МВФ – не єдині джерела західної підтримки бюджету. “2025 рік – це передусім механізм фінансування ERA. Це ті 50 млрд дол., які Україна отримає від країн G7 коштом доходів від заморожених російських активів. 

Цьогоріч ERA покриє більшу частину нашої потреби у фінансуванні. І попри всі геополітичні й військові виклики, які стоять перед Україною, з бюджетної точки зору ми входимо в рік у більш стійкій позиції, ніж у 2024-му”, – пояснив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Україна потребує $38 млрд фінансування у 2025 році, із яких 2,7 млрд дол. очікується від МВФ, 13,1 млрд дол. – від ЄС за Ukraine Facility, а решта 22,2 млрд дол. буде покрита переважно через механізм ERA.

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, вважає, що значне фінансування заважає ухвалювати складні рішення. На її думку, існує ризик того, що буде складніше ухвалювати важливі рішення і по МВФ, і по Ukraine Facility саме через те, що “не настільки критично нам потрібні гроші”. Але без коштів і активної програми МВФ, яку Україна виконує, отримати фінансування на 2026 рік буде дуже складно.

Завідувач Сектору з питань управління публічними інвестиціями Мінфіну Ярослав Ташута зазначив, що останні зміни до Бюджетного кодексу започаткували об’єднання бюджетного планування й інвестиційної складової. Він акцентував, що все буде публічно, прозоро, всі будуть бачити, що відбувається з проєктами.

Голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа наголосила, що зміни в Бюджетний кодекс щодо управління публічними інвестиціями дозволили деполітизувати процес відбору проєктів: “Не всі депутати користувалися своїми повноваженнями добросовісно, і найчастіше ці об’єкти ставали потім недобудовами”.

Представниця МВФ в Україні Прішила Тофано підкреслила, що їхнім пріоритетом є зміцнення інституцій. “Коли відбудова розпочнеться по-справжньому, сподіваюся, що незабаром, тоді простір для фінансової невідповідної поведінки буде зростати. І завдання – запобігти цьому”, – зазначила вона.

Детальніше – за посиланням. 

Моніторинг та захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження.