Рахункова палата в умовах змін: ключові аспекти реформування

Рахункова палата (РП) – це ключовий орган державного фінансового контролю, який відповідає за перевірку та аналіз ефективності використання бюджетних коштів. Діяльність Рахункової палати спрямована на забезпечення прозорості та ефективності державних фінансів, що є особливо важливим у період війни, коли ресурси країни повинні використовуватися максимально раціонально. 

Так, із початком повномасштабного вторгнення Україна отримує безпрецендентну фінансову підтримку від міжнародних донорів. Натомість відповідальність за звітність та ефективне використання цих коштів з боку нашої держави відіграє ключову роль у подальшій співпраці з партнерами. 

Чим зумовлена необхідність реформи РП

Реформа Рахункової палати набула критичного значення із початком повномасштабного вторгнення, адже необхідність забезпечення прозорості та ефективності діяльності цієї інституції стрімко зросла. Варто зазначити, що Україна має доволі розгалужену мережу контролюючих органів, натомість організація, яка покликана оцінити ефективність витрат та знайти способи підвищити її, одна — Рахункова палата. 

Необхідність проведення реформи РП, серед іншого, була зумовлена вимогою міжнародних партнерів. Так, наприклад, ухвалення законопроєкту було однією з умов США для надання прямої бюджетної допомоги: $500 млн після першого читання і ще $1 млрд – після другого. Також ухвалення змін до закону для реформування Рахункової палати України було одним із маяків програми МВФ. Відповідний законопроєкт було ухвалено в першому читанні 19 вересня 2024 року, а 30 жовтня – в цілому. 

Напрацювання реформи РП стало результатом, зокрема, широкого громадського обговорення та активної участі неурядового сектору у розробці рекомендацій до законопроєкту. Так, наприклад, у рамках спільного проєкту за підтримки ПРООН в Україні та фінансування урядом Данії ГО “Інститут аналітики та адвокації” за результатами дослідження сформувала пропозиції щодо покращення функціонування РП. Три із чотирнадцяти рекомендацій стосувалися змін до законодавства та вже реалізовані, а саме: 

1. Ухвалити новий закон про Рахункову палату, розроблений за участі широкого кола зацікавлених осіб, зокрема й міжнародних експертів.  

2. Внести зміни до ЗУ “Про Рахункову палату” задля збільшення терміну на надання об’єктом контролю письмових зауважень щодо змісту проєкту звіту. Оприлюднювати письмові зауваження від об’єктів контролю.

3. Після ухвалення нового законодавства оголосити відкритий конкурс та доповнити РП необхідною кількістю членів для формування повного її складу.

Решта пропозицій дослідження стосуються переважно внутрішніх політик та процедур Рахункової палати та можуть бути реалізовані шляхом прийняття рішень всередині інституції. Частина цих пропозицій станом на березень 2025 року вже перебуває в процесі втілення, зокрема опублікований пілотний дашборд, що узагальнює інформацію про результати проведення аудитів у сфері судової влади та загальнодержавних функцій; розроблені кваліфікаційні критерії для персоналу та порядок конкурсного відбору аудиторів; інкорпорована в звіти форма моніторингу виконання рекомендацій об’єктами аудитів тощо.

Водночас оновлення Закону про Рахункову палату також сприяло вирішенню проблемних аспектів, на які ІАА звертали увагу у попередньому дослідженні діяльності РП від 2020 року. Аналітики серед іншого акцентували на необхідності розробки методик проведення аудитів та уніфікування підходів до підготовки звітів, організації системи моніторингу рекомендацій до їх повного виконання, а також становленні неупередженої та справедливої системи вибору об’єктів та предметів аудиту.  Ці пропозиції знайшли своє відображення частково в Законі, а також у внутрішніх документах РП.  

Які зміни передбачає закон 10044-д?

Мета реформи полягає у наближенні статусу та правових основ діяльності Рахункової палати до стандартів Міжнародної організації вищих органів аудиту. 

Ключові зміни, які передбачає закон: 

• Зменшення кількості членів Рахункової палати з 13 до 11;
• Запровадження прозорого конкурсу для відбору нових членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів;
• Розширення повноважень РП на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів;
• Створення чітких парламентських процедур, у яких профільні комітети Ради зобов’язані розглядати звіти Рахункової палати та стан виконання рекомендацій;
• РП у своїй діяльності повинна відповідати правилам Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) та використовувати систему професійних документів INTOSAI;
• Посилення політичної та фінансової незалежності Рахункової палати.

Ці зміни спрямовані на підвищення ефективності контролю за використанням державних ресурсів, що є критично важливим у період війни. Якісно втілена реформа Рахункової палати сприятиме зміцненню фінансової дисципліни, підвищенню довіри громадян та міжнародних партнерів, а також забезпеченню стійкості економіки України в умовах сучасних викликів.

Головним бенефіціаром реформи стане Рахункова палата. Вирішення кадрових питань, розширення компетенцій та підвищення рівня оплати праці створять додаткові стимули для працівників і дадуть змогу РП діяти більш ефективно та адаптивно у проведенні аудитів.

Також посилення взаємодії між комітетами парламенту та Рахунковою палатою дозволить депутатам оперативно отримувати результати її діяльності й використовувати їх у процесі законотворення в межах відповідних сфер.