Аналітика погашення позик, отриманих від МФО

Марія Мигаль

Складнощі на шляху фінансової стабілізації та економічного зростання України значною мірою зумовлені дефіцитом фінансових ресурсів. Одним з інструментів пом’якшення фінансових проблем та пожвавлення економічної кон’юнктури країни є зовнішні позики від МФО. Однак річні виплати за зовнішнім боргом України перевищують розмір позик, залучених за рік, що призводить до того, що сплатити борг без залучення нових кредитів країна не може. Це спонукає до ще більших потреб у видатках на їх погашення та обслуговування. Таким чином обслуговування державного боргу конкурує за пріоритетність відносно інших життєво важливих сфер (соціальна, медична, освітня, екологічна тощо), зважаючи на обсяг видатків на їх утримання. 

У рамках проєкту «Полегшення боргу для України», що реалізується консорціумом НУО (Інститут аналітики та адвокації, Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень, DiXi Group) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», та спрямований на раціоналізацію видатків України на обслуговування зовнішнього державного боргу, ми дослідили динаміку погашення позик, отриманих від МФО у період з 1993 року по січень 2022 року.  

Хронологія погашення позик

Україна розпочала взаємодію з міжнародними фінансовими організаціями у 1993 році, отримавши позику від ЄС. З того часу була налагоджена співпраця у рамках кредитних програм з низкою МФО, кожна з яких використовує власні форми та механізми співробітництва з Україною.

Станом на 2021 рік найбільший обсяг коштів із державного бюджету спрямований на погашення тіла кредиту від МВФ (12 212,42 млн грн, що становить 42% від обсягу коштів, спрямованих на погашення основного боргу) та МБРР (10 022,75 млн грн – 34% від загального обсягу коштів).

Найбільше навантаження по погашенню боргу від МВФ припадає на 2014 рік та 2018 рік (36 793,99 млн грн та 36 817,87 млн грн відповідно). 

Оскільки податкові та неподаткові надходження від населення займають найбільшу частку доходів у структурі, можемо стверджувати, що основне навантаження по погашенню боргу лягає на населення. Зважаючи на аналіз боргового навантаження за тілом кредиту у розрахунку на одного мешканця країни, воно складає 967 грн з особи, найбільша частка якого припадає на позики МВФ (437,29 грн).

Необхідний обсяг запозичень для фінансування дефіциту та збереження макрофінансової стабільності України формують позики від МВФ, які несуть за собою зобов’язання сплати відсотків за ними. Концентрація навантаження по сплаті відсотків зафіксована у період з 2015 по 2020 років, про що свідчить дослідження динаміки сплати відсотків за кредитами. Найбільше зобов’язань припадає на погашення відсотків за використання коштів МВФ – 615, 33 грн на одну особу (46% у структурі) та по кредитам МБРР – 533,98 грн на одну особу (40,12% у структурі).

Дослідження структурних складових платежів з обслуговування та погашення кредитів, взятих у МФО

Окрім погашення основного боргу, умови взяття позики містять ряд супутніх витрат та платежів, які збільшують навантаження на бюджет – відрахування до Пенсійного Фонду, комісія за зобов’язання, комісія за обслуговування, операційні витрати, проценти, штрафи.

 Проаналізуємо нарахування коштів за кожним видом платежів:

  • Штрафи. За невиконання умов кредитних угод у 2001 році штрафи були нараховані ЄБРР на суму 2,277 тис. грн, та ЄС у 1994-1995 році та 2000-2001 році на загальну суму 3,225 тис. грн;
  • Відрахування до Пенсійного Фонду. За весь період співпраці з МФО було відраховано 52,59 млн грн, з них 46,36 млн грн (88% у структурі) за МБРР, про що свідчить дослідження обсягів відрахування до Пенсійного Фонду;
  • Комісія за обслуговування боргу. За весь період співпраці з МФО загальна сума коштів, сплачених за обслуговування, становить 389,94 млн грн, найбільшу частку комісії складає обслуговування боргу МВФ (375,35 млн грн, що становить 96,26% у структурі)
  • Комісія за зобов’язання. Україна як позичальник коштів зобов’язується сплатити кредитору комісію за зобов’язання за ставкою, зазначеною в Кредитній угоді, за сукупну отриману суму кредиту, що є предметом договору. Дослідження структури виплат комісій за зобов’язаннями свідчать про переважання у структурі коштів на сплату за позиками МВФ – 34,18%, ЄБРР – 35,27%, МБРР – 22,4%. 
  • Операційні витрати. За весь період співпраці з МФО загальна сума операційних витрат, пов’язаних із фактичними платежами за позиками МФО, становить 115,49 млн грн, найбільшу частку з них становлять витрати по МВФ – 96,93 (83,93% у структурі). 

Таким чином, міжнародна технічна допомога та інвестиційні проєкти МФО в Україні за своїми завданнями та цілями доповнюють один одного, сприяючи пом’якшенню наслідків впливу негативних соціально-економічних чинників на розвиток країни, здійсненню інституційних реформ та структурної перебудови економіки, розвитку підприємництва та секторів економіки, надходження в Україну іноземного капіталу. Проте залучення позик закономірно веде до зростання зовнішнього державного боргу, що створює державі економічні проблеми, розв’язати які можна лише визначивши ефективні механізми розрахунку за борговими зобов’язаннями.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Полегшення боргу для України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Вас може зацікавити