Гранти та кредити ЄІБ, KfW і ЄБРР для українських громад

Mariia Mygal

Розвиток масштабної інфраструктури громад потребує не лише грантових коштів, а й довгострокових фінансових інструментів. Співпраця з міжнародними банками розвитку – Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Кредитною установою для відбудови (KfW) – відкриває громадам доступ до «довгих» і вигідних грошей, що дозволяє реалізовувати стратегічні проєкти. 

Співпраця з банками розвитку – це не про отримання безоплатних грантів, а про поєднання кредитних ресурсів із технічною допомогою та, подекуди, грантовою складовою. Банки надають експертну допомогу в підготовці техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО), супроводжують закупівлі та допомагають із розробкою фінансових моделей. Ставки за такими позиками зазвичай значно нижчі за ринкові (близько 1–4% у євро), а терміни погашення розраховані на багато років, що суттєво полегшує навантаження на місцевий бюджет. Однак громадам слід враховувати тривалий цикл підготовки: від першої ідеї до першого траншу може пройти близько 12 місяців. 

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) є найбільш активним партнером українських громад. Фінансування зазвичай здійснюється через державні програми, де кінцевим бенефіціаром виступає муніципалітет. Пріоритетні напрями: відновлення шкіл та лікарень, енергоефективність громадських будівель, оновлення комунального транспорту та інфраструктури ЖКГ. Ключова вимога – наявність якісного ТЕО та фінансова спроможність проєкту. 

ЄБРР працює з громадами за дещо іншою моделлю, часто допускаючи пряме фінансування великих проєктів (від 10 млн євро). Основні сектори – теплопостачання, енергоефективність, водоканали та управління відходами. Перед підписанням угоди проєкт обов’язково проходить екологічний та соціальний аналіз (ПЕСА), а команда громади – перевірку на доброчесність. 

Кредитна установа для відбудови (KfW) наразі працює переважно через міжурядові угоди та партнерства з організаціями ООН (МОМ, ЮНІСЕФ, ПРООН), зосереджуючись на соціальному житлі, професійній освіті та відновленні критичної інфраструктури. Перспективи нових програм фінансування громад пов’язуються з майбутнім використанням механізмів Національної установи розвитку (НУР). 

Оскільки прямий доступ до інструментів великих МФО відкритий переважно для великих міст, для інших муніципалітетів розроблено 5 альтернативних механізмів залучення коштів.

  • Консорціум із сусідніми громадами. Це спільне об’єднання кількох ТГ навколо одного інвестиційного проєкту, де один муніципалітет є лід-партнером, що дозволяє досягти порогових вимог у сумі близько 10 мільйонів євро для ЄБРР.
  • Обласні гарантії. Залучення підтримки обласного рівня знижує фінансові ризики та вимоги до власної кредитоспроможності конкретної громади.
  • Банки-партнери (кредитні лінії). Використання спрощеного доступу до ліній ЄІБ та програми ESSF від ЄБРР через комерційні банки допомагає профінансувати менші проєкти обсягом до 5 мільйонів євро.
  • Фонд декарбонізації. Інструмент при Держенергоефективності створений для цільового фінансування проєктів відновлюваної енергетики.
  • Перспектива через НУР. Майбутній очікуваний механізм фінансування через мережу Національної установи розвитку орієнтований на ширше коло громад.

Аналіз досвіду громад виявив п’ять головних точок «зупинки» на шляху до фінансування:

  1. Відсутність якісного ТЕО (без нього банк не починає розгляд).
  2. Кадровий дефіцит (відсутність фахівців із закупівель за процедурами ЄС).
  3. Брак політичної підтримки та внутрішнього консенсусу (необхідність довгострокових бюджетних зобов’язань).
  4. Нереалістичні фінансові моделі (не враховано ПДВ, інфляцію та валютні ризики).
  5. Складність тендерних процедур.

Для успішного залучення коштів не обов’язково бути мегаполісом – банки орієнтуються на системні, комплексні проєкти. Першочерговим завданням громади є формування «проєктного портфеля», де кожна ініціатива є частиною великої стратегії розвитку.

Пам’ятайте: підготовка – це фундамент успіху. Для тих, хто прагне детально вивчити механізми, алгоритми підготовки ТЕО та типові етапи співпраці, ми підготували комплексний матеріал.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Вас може зацікавити