Як побудувати ефективний діалог між митницею, бізнесом та громадськістю в Україні

Успішна митна політика — це не лише про тарифи, процедури й контроль. Це також про взаєморозуміння між тими, хто регулює, тими, хто імпортує чи експортує, і тими, хто моніторить процес з боку громадськості. В Україні, де митниця є не лише фіскальним органом, а й важливим інструментом економічної безпеки, ця взаємодія набуває ще більшого значення. Проте діалог між Державною митною службою, бізнесом і громадськістю часто нагадує розмову на різних мовах.

ІАА у партнерстві з ГО «Технології прогресу» здійснили дослідження, присвячене глибинному аналізу бар’єрів у цій тристоронній взаємодії та запропонували шляхи до її покращення. Далі — найважливіші висновки та аналітичний погляд на перспективи покращення діалогу в митній сфері.

Мовчання партнерів: чому діалог не працює

Попри формальну відкритість, механізми комунікації між митницею, бізнесом і громадськістю залишаються слабкими. Наприклад, хоча при Державній митній службі функціонує Громадська рада — орган, покликаний представляти інтереси суспільства, — її реальна ефективність залишається обмеженою.

Серед основних причин:

• відсутність ротації складу ради: чинні члени не змінювались понад чотири роки;
• низька прозорість: реакції митниці на пропозиції консультативно-дорадчого органу не публікуються належним чином;
• формалізація участі: консультації часто зводяться до інформування, а не до практичних роз’яснень чи реального врахування позиції бізнесу та громадськості.

Як, зокрема, показав Тіньовий звіт щодо приведення митного законодавства до вимог Глави 29 acquis ЄС, відсутність прозорості та належного зворотного зв’язку призводить до того, що адміністративні та процедурні питання, які стосуються ключових європейських норм, залишаються невирішеними, а необхідні реформи впроваджуються повільно.

Роль бізнесу: участь чи статист?

Особливе занепокоєння викликає обмежене представництво малого та середнього бізнесу (МСБ). Він не має змоги брати участь у формуванні митної політики, що створює асиметрію інтересів на користь великих гравців, які мають ресурси для адвокації своїх позицій.

Згідно з результатами опитування:

• лише 22% представників бізнесу вважають, що можуть впливати на митну політику;
• натомість 45% громадських активістів вірять у здатність долучитися до змін.

Це свідчить не лише про слабку залученість бізнесу, але й про втрату мотивації з боку підприємців брати участь у процесах, у які вони не вірять.

У межах дослідження ІАА у партнерстві з ГО «Технології прогресу» провели опитування представників бізнесу та громадських організацій, аби з’ясувати їхню оцінку взаємодії з Держмитслужбою: наскільки ефективною є координація, наскільки доступною та своєчасною є інформація, а також як працюють консультаційні механізми щодо нормативно-правових актів.

Графік демонструє розходження у сприйнятті різних аспектів координації щодо нейтральної оцінки (трійки):

• У всіх представлених параметрах громадськість краще сприймає роботу Держмитслужби, аніж бізнес, який більш тісно взаємодіє з митними органами.
• Ефективність проведення консультацій при підготовці правових актів отримала найменше схвалення від бізнесу – близько –0,6 (тобто 2,4 бала), тоді як громадськість оцінює цей аспект вище.
• Бізнес більш негативно відгукується про ефективність координації, роботу дорадчих органів, канали комунікації, натомість громадськість у цих аспектах кращої думки.
• Робота дорадчих органів оцінена не найгірше, але все одно нижче нейтрального рівня. Бізнес поставив цьому аспекту 2,8 бала, а громадськість — 3,0, тобто на межі нейтральності. Це може вказувати на низьку обізнаність МСБ про діяльність таких органів або скептицизм щодо реального впливу рад на ухвалення рішень.

Причини розбіжностей — у різних ролях:

• Бізнес — практичний гравець, який оцінює результат: чи врахували, чи полегшили роботу, чи дали відповідь.
• Громадськість — часто діє в площині моніторингу, просвітництва та адвокації, і вища толерантність до процедурної невизначеності є частиною їхньої діяльності.

Що робити?

• розширювати процедуру консультацій із бізнесом;
• відкрити інформаційні канали та створити інструменти зворотного зв’язку, доступні для всіх категорій учасників;
• працювати над результативністю та впізнаваністю дорадчих структур.

Нереалізований потенціал Громадської ради

Громадська рада має потенціал бути важливою складовою у трикутнику взаємодії. Вона може:

• подавати пропозиції до нормативних актів;
• бути освітнім хабом для бізнесу та громадян;
• здійснювати громадський контроль за роботою митниці.

Проте всі ці функції працюють лише частково. Серед причин:

1. Застаріла нормативна база (Постанова КМУ № 996)

Діяльність Громради регламентується постановою, яка не враховує сучасні умови, зокрема повномасштабну війну, цифровізацію та потребу в прозорості. Внесені на час воєнного стану зміни дозволяють не публікувати документи, що суперечить самій ідеї громадського нагляду.

Наслідок:
Закритість і зниження довіри до органу, який мав би бути публічним і підзвітним.

2. Відсутність публічного зворотного зв’язку

Держмитслужба має реагувати на рішення Громради. Однак на офіційному сайті немає інформації, які пропозиції були враховані, а які — ні, і чому. Зазвичай відповіді надсилаються поштою або озвучуються на засіданні — без публічного доступу.

Наслідок:
Неможливо оцінити результативність рішень або реальний вплив Громради.

3. Відсутність ротації складу

Чинний склад Громради не оновлювався понад 4 роки, попри передбачену ротаційність. У деяких випадках члени були у попередніх подібних органах.

Наслідок:
Зниження динаміки і обмежене представництво нових організацій чи ініціатив.

4. Відсутність представництва малого бізнесу

Малі та середні підприємства не можуть бути членами Громради без створення ГО. Типове положення не виокремлює МСБ як окремий суб’єкт в роботі органу.

Наслідок:
Один з головних користувачів митних сервісів — МСБ — фактично позбавлений прямого впливу на політику.

5. Несистемна робота в регіонах

Після втрати митницями статусу юросіб неможливо створити окремі Громради на місцях. Виїзні засідання ГР не можуть бути постійними та частими.

Наслідок:
Регіональні проблеми залишаються без уваги та системного зворотного зв’язку. Держмитслужба не отримує повної картини.

6. Проблеми з публікацією документів

Кількість опублікованих протоколів та звітів за минулі роки не відповідала реальній кількості проведених засідань. Звітам подекуди бракує конкретики щодо результатів.

Наслідок:
Зменшується прозорість діяльності, що ставить під сумнів ефективність та відкритість ГР.

На практиці Громрада не може виконувати належним чином ні функції контролю, ні представництва. Її діяльність потребує негайної інституційної реформи, перегляду правового статусу, впорядкування процедур та оновлення складу.

Ці проблеми не технічні — вони мають бути системними, адже прояви проблем з Громрадою при Держмитслужбі є ширшими та можуть стосуватися кожної громадської ради в Україні. Їх вирішення стане важливим кроком до відновлення довіри, у тому числі до митної політики в Україні.

Що потрібно змінити: практичні кроки

1. Цифрова платформа з митних роз’яснень

• Як це має працювати: створення онлайн-системи, що містить пояснення до норм митного законодавства, з можливістю подачі звернень, консультацій у реальному часі та відстеження статусу запиту.
• Чому це важливо: 61% бізнесу вказує на брак доступної консультаційної підтримки. Це викликає правову невизначеність і потребу звертатися до посередників.
• Що треба змінити: розробити платформу (можливо за зразком «ЗІР» ДПС) та поширити компетенцію HelpDesk на ширше коло питань.
• Результат: скорочення часу на вирішення нестандартних випадків, зростання довіри до митниці.

2. Оновлення Постанови КМУ № 996

• Як це має працювати: відновлення обов’язковості публікації документів Громради навіть у воєнний час, надання дорадчого голосу у кадрових процесах.
• Чому це важливо: Громради повинні бути відкритими майданчиками для участі громадськості у формуванні політики, а не закритими клубами.
• Що треба змінити: вилучити обмеження щодо оприлюднення, закріпити права на участь у конкурсах, атестаціях і оцінювання ефективності органу.
• Результат: відновлення довіри до механізму Громрад, підвищення прозорості.

3. Прозоре реагування на рішення Громради

• Як це має працювати: Мінфін і Держмитслужба повинні надавати письмову, публічну відповідь на пропозиції Громради впродовж 10 робочих днів.
• Чому це важливо: без зворотного зв’язку неможливо оцінити ефективність і результативність рішень дорадчого органу.
• Що треба змінити: внести зміни до положень про ці органи, запровадити відкриту публікацію відповідей.
• Результат: зростання довіри бізнесу та громадськості до консультативного процесу.

4. Покращення звітності Громради

• Як це має працювати: щорічні плани та звіти повинні містити приклади досягнутих результатів, зокрема з вирішеними проблемами бізнесу.
• Чому це важливо: у звітах бракує конкретики, що знижує їхню інформативність і довіру до процесу.
• Що треба змінити: оформлювати звіти з фокусом на результат, додавати аналітику врахованих та відхилених пропозицій.
• Результат: краще розуміння ефективності роботи ради.

5. Пілотування регіональних дорадчих груп

• Як це має працювати: у п’яти ключових регіонах (Львів, Київ, Одеса тощо) створюються дорадчі групи, які проводять зустрічі раз на квартал і передають висновки центральній Громраді.
• Чому це важливо: у різних регіонах – різна практика тлумачення норм. Центр не завжди бачить локальні проблеми.
• Що треба змінити: запровадити пілот із подальшим масштабуванням на всі митниці.
• Результат: підвищення ефективності реагування на локальні скарги, уніфікація практик.

6. Включення МСБ до координації

• Як це має працювати: проведення консультацій з малим бізнесом, створення окремих механізмів участі — підкомітетів або окремих рад.
• Чому це важливо: МСБ не має прямого доступу до Громради, а саме ці підприємці складають основу ЗЕД.
• Що треба змінити: надати можливість МСБ прямого представництва в дорадчих органах.
• Результат: більш справедлива політика, адаптована до потреб малого бізнесу.

Митна система України — це не лише про контроль, а й про сервіс, підтримку торгівлі та прозорість. Її модернізація має відбуватися не лише технічно, а й організаційно — через залучення всіх зацікавлених сторін.  А отже – це про діалог, у якому кожен має голос, а не просто присутність. Побудова ефективної взаємодії між митницею, бізнесом і громадськістю — не просто демократична норма. Це — ключ до зменшення корупції, покращення бізнес-клімату і, зрештою, зміцнення економіки.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.