Як отримати фінансування для проєктів відбудови: поради донорських організацій та успішний досвід громад

5 вересня відбулася публічна дискусія “Відновлення у громадах: як стати помітними для донорів та отримати фінансування”, яку організував Інститут аналітики та адвокації за підтримки BHP Foundation. У рамках заходу донорські організації висвітлили ключові критерії відбору проєктів для фінансування, а представники громад поділилися успішним досвідом реалізації ініціатив відбудови

Учасниками заходу, який модерувала Анна Півень, регіональна координаторка екосистеми DREAM, стали понад 200 представників громад та неурядових організацій. 

Оксана Реміга, спеціалістка з кредитування ЄІБ, окреслила принципи та підходи МФО до фінансування проєктів відновлення на місцевому рівні:

“Невеликим громадам буває важко напряму працювати з ЄІБ, адже, попри те, що ми не маємо “офіційної стелі” мінімальних кредитів, обсяги фінансування, які можуть собі дозволити громади, досить невеликі. Для того, щоб охопити саме такі громади, ЄІБ використовує рамкові угоди, які підписуються з урядом України. Зазвичай ми працюємо з Міністерством громад, розвитку територій та інфраструктури, яке потім перерозподіляє кошти до громад. Ці запозичення можуть спрямовуватися до територіальних громад у вигляді субвенцій на програми відновлення та покращення муніципальної інфраструктури, або субкредитів, які можуть супроводжуватися інвестиційними грантами.”

Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора МФ “Відродження”, окреслила ключові аспекти, що привертають увагу донора при відборі проєктів для фінансування

“Нашу увагу, як донора, привертає увагу ситуація в громадах, їхні ініціативи. Ми постійно у діалозі з ОГС, ділимося пріоритетами, і на цій основі з експертними радами формуємо конкурси у двосторонньому процесі, адже для нас важливі людиноцентричність, інклюзивність рішень, повага до прав людини, демократичних цінностей, спільність пріоритетів і цілей. Також важливо наскільки громадяни залучені до визначення пріоритетів, врядування, забезпечення прозорості та підзвітності на всіх рівнях. Ми завжди дивимося чи є співпраця з органами влади й місцевого самоврядування, локальна експертиза, діалоги щодо пріоритетів, можливості для партнерств та обміну досвідом, консолідація спільнот. Ключовими критеріями успішного проєкту є його актуальність, реалістичність, комунікація, листи підтримки від органів місцевого самоврядування та обґрунтований бюджет.”

Валерія Овчарова, програмна фахівчиня USAID/ENGAGE, розповіла про визначення пріоритетних об’єктів для співпраці та критерії надання фінансової допомоги для реалізації проєктів відновлення. 

“Часто отримуємо заявки від громадських організацій, які працюють на рівні громад, де вже почалися процеси відновлення. Вони подають пропозиції тільки розпочати процес планування або створення документів, робота над якими вже ведеться. Це показує, що зусилля будуть не синхронізовані з тим процесом, який вже відбувається в громаді. Дуже важливо, щоб проєктна ідея була релевантною відповідно до програмних пріоритетів. Зараз нашим ключовим програмним пріоритетом є прозорість, підзвітність, протидія корупції – це один із ключових програмних фокусів, на який ми звертаємо увагу. У контексті підходу до реалізації проєкту ми звертаємо увагу на те, чи прослідковується теорія змін, чи дійсно запропоновані програмні активності призведуть до вирішення проблеми, що буде після завершення фінансування, наскільки результати будуть стійкими і сталими. Також для нас важливий компонент залучення – у центрі нашої програмної діяльності є громадяни, і важливо, аби вони дуже активно долучалися до програмних активностей, які пропонуються нашими партнерами.”

Синявін Максим, заступник міського голови Тростянця, поділився досвідом відбудови громади та наслідками окупації:

“До нашої громади була приділена значна увага міжнародних організацій та партнерів, які до нас приїжджали. Оцінка руйнувань громади становила близько 120 мільйонів доларів за оцінкою в рамках програми “RebuildUA”. Окупанти знищили та викрали громадський транспорт, комунальну техніку, у приміщенні міської ради розташовувався їхній штаб, усі меблі, комп’ютерна техніка теж були пошкоджені. Міжнародні фонди та міста-побратими Тростянця допомагали нам продуктами харчування, одягом, збирали допомогу, надавали автомобілі. Головна порада для привернення уваги до громади – участь у форумах з відбудови не тільки в Україні, а й за кордоном. Для того, аби допомогли громаді, потрібно стукатися в усі двері.”

Дмитро Чейчук, заступник Голови Бучанської міської ради, розповів про досвід залучення позабюджетного фінансування для проєктів відбудови: 

“Першим найважливішим кроком стало комплексне визначення потреб громади. Ми оцінили масштаби збитків, зокрема було зруйновано більше 4 000 об’єктів інфраструктури. На основі цих даних ми визначили пріоритетні напрямки відбудови. Основним нашим принципом у відбудові був “відбудувай краще, ніж було” з урахуванням європейських стандартів та європейського досвіду. Другим кроком стало створення організаційної структури, яка може забезпечити ефективну роботу з інвесторами та донорами. У нашій громаді створили відповідний міжнародний підрозділ з координації та підготовки проєктів і пошуку партнерів, який відіграє важливу роль у залученні зовнішніх фінансових інструментів і реалізації міжнародних проєктів. Крім цього ми заснували комунікаційний відділ, який забезпечує прозорість та ефективну комунікацію з громадськістю. Європейське суспільство чекає від громад прозорості, підзвітності, відкритого діалогу під час реалізації проєктів. Для цього ми активно використовуємо платформи “Prozorro”, зареєстрували всі проєкти в DREAM, що дозволяє відстежувати їхню реалізацію та звітувати на кожному етапі.”

Геннадій Король, селищний голова Близнюківської територіальної громади, висвітлив ключові аспекти успіху на шляху відновлення територій: 

“Найголовніше – це людський ресурс. Ми тилова громада Харківської області, і певний час ми не відчували успіху як би ми не працювали, не напрацьовували рішення, аж допоки ми не звернулися до креативної молоді, які потім утворили громадські організації. Без нового ресурсу, без інвестиції в людей плани не будуть працювати. Проєкти, які ми пропонуємо, мають тягнути інші проєкти, які стануть відправними точками. Але знову ж таки, це працюватиме завдяки людям та ресурсу. ”

Олександр Солонтай, керівник ГО “Агенція відновлення та розвитку”, акцентував на тому, з чого громадам варто почати для залучення коштів та як стати помітними для донорських організацій: 

“У плані відновлення чи стратегії громади, незалежно від того, який документ ви пишете, у будь-якому документі стратегічного характеру серед відповідальних осіб важливо передбачати громадськість, як ви її залучаєте до написання документів. Сектори повинні обмінюватися думками, хто про що думає – громадськість про бізнес, громадськість про самоврядування. Є багато прикладів громад, де громадські організації беруть на себе конкретну зону відповідальності, й щось розвивають як інститут громадянського суспільства, вони здатні на більше, ніж просто подавати пропозиції, вести діалог і залучати людей. Це їхня зона відповідальності і органи самоврядування повинні розуміти, що це не підміна й не заміна органу місцевого самоврядування, а це партнер який бере на себе частинку певної роботи, і вона буде кращою, ніж коли її робить орган місцевого самоврядування.”

Михайлина Скорик-Шкарівська, засновниця ГО “Інститут сталого розвитку громад”, висвітлила роль неурядових організацій у відбудові громад:

“Організації громадянського суспільства можуть допомагати в залученні фінансування в регіони, вони можуть відповідати за сталість проектів. Локальна експертиза дуже важлива бо ті, знання які в Києві, Близнюківській громаді автоматично не передаються в Бучу, Ірпінь. Треба, щоб був майданчик, де спілкуються громади, діляться успішними практиками або недоліками, і це роль громадянського суспільства – залучення донорського фінансування і міжнародна співпраця, тому що малим містам досі важко конкурувати з великими містами попри те, що на обласному рівні створені агенції, міжнародні відділи, я переконана що кожна громада має мати своїх фахівців з міжнародної співпраці, бо без цього проєкти не реалізуються.”

Експерти дискусії дійшли висновку, що основними критеріями, на які звертають увагу донорські організації у процесі відбору проєктів відбудови, є актуальність та синхронізованість, сталість та стійкість ініціатив, людиноцентричність, залученість громади, якість заповнення заявки та її відповідність роботі донора. 

Представники громад надали поради та поділилися досвідом, який може бути корисним у процесі формування заявки на фінансування проєктів відбудови та їхньої успішної реалізації. Серед головного слід зазначити важливість залучення громади до планування ініціатив та ухвалення рішень, якісна оцінка потреб відновлення, налагоджена співпраця з місцевими органами влади та участь у міжнародних та національних заходах, які присвячені питанням відновлення України. 

Переглянути запис публічної дискусії можна за посиланням. 

Захід підготовлений Інститутом аналітики та адвокації за фінансової підтримки BHP Foundation. Його вміст є виключною відповідальністю авторів та не обов’язково відображає погляди BHP Foundation.