Україна та МВФ: нова програма в умовах війни

Співпраця України з МВФ набуває особливого значення, адже кредитування країни під час воєнного стану є винятковим випадком для Фонду. Від 2014 року Україна отримала від МВФ понад 12 млрд доларів США у рамках трьох останніх довоєнних програм. Ці кошти були дуже важливими для забезпечення економічної стабільності та збереження інвестиційного клімату в Україні в умовах російської агресії. 

На початку 2023 року Україна успішно пройшла Моніторингову програму із залученням Ради Фонду, що відкрило шлях до обговорення повноцінної програми фінансування. Наприкінці березня цього року Виконавча рада схвалила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) на суму близько 15,6 млрд доларів США. 

Які зобов’язання взяла на себе Україна у рамках нової програми та чи реально їх виконати? Чи стане програма «рятівною» для української економіки в умовах війни? 

У чому унікальність програми?

Програма EFF 2023 є однією з найбільших за розміром погодженого фінансування за всю історію співпраці України з МВФ – за 30 років наша країна загалом отримала від Фонду близько 37 млрд доларів США. Як і попередні програми, вона буде спрямована на підтримку економічної та фінансової стабільності, відновлення боргової стійкості на довгострокову перспективу як за базового, так і за погіршеного сценарію, а також сприяння реформам, які підтримують відновлення України на шляху до вступу в ЄС. 

Головною перепоною, яка ставить під загрозу повне виконання взятих країною зобов’язань, є надзвичайно висока невизначеність з боку України через повномасштабну війну. Через це програма передбачає два етапи реалізації – «воєнний» та «повоєнний». 

Ключовою метою першого етапу (2023-2024 роки) буде підтримка фіскальної, цінової та фінансової стабільності, Зобов’язання української влади полягають у підтримці та продовженні реформ для зміцнення системи управління та протидії корупції. 3 квітня 2023 року Україна отримала перший транш у розмірі 2,7 млрд доларів США.

Акцентом на другому етапі (2024-2027 роки) стане проведення структурних реформ. Не менш важливим напрямком стане відновлення економічної стабільності та прискорення реалізації зусиль для вступу до ЄС.

Для моніторингу та оцінки прогресу виконання програми заплановано провести одинадцять переглядів, які на початкових етапах будуть щоквартальними. Це дозволить узгоджувати коригувальні заходи, які сприятимуть досягненню узгоджених цілей. 

Які зобов’язання взяла на себе Україна?

Меморандум про економічну та фінансову політику містить 19 структурних маяків, і є найбільшим за їх кількістю від 2015 року. Варто зазначити, що термін виконання 17 структурних маяків припадає на 2023 рік, і лише два мають бути реалізовані до середини 2024 року. 

Фіскальний сектор

Головна ідея – створення Національної стратегії доходів (НСД) до кінця поточного року, яка стане важливою складовою довгострокового плану економічної стабілізації України. У рамках цієї стратегії будуть проведені заходи щодо перегляду спрощеного режиму оподаткування, зміцнення інституцій податкової та митної служб, приведення ПДВ та акцизних зборів у відповідність до стандартів ЄС, зміцнення антикорупційних заходів та податкової реформи, що сприятиме відновленню після війни. 

До того ж планується відновити середньострокове бюджетне планування, яке було запроваджене до початку повномасштабного вторгнення, і підготувати Бюджетну декларацію на 2025-2028 роки. 

Антикорупційна політика 

МВФ зазвичай акцентує на протидії корупції. Україна має виконати свої основні зобов’язання у цьому секторі до кінця поточного року. До липня 2023 року Україна має прийняти закон, який відновить обов’язкове подання майнових декларацій для посадових осіб, які не задіяні у мобілізації та воєнних діях, та їх перевірку Національним агентством з питань запобігання корупції. До жовтня 2023 року необхідно внести зміни до Закону щодо запровадження посилених заходів належної перевірки політично значущих осіб відповідно до стандартів FATF. 

Крім того, до кінця 2023 року необхідно ухвалити законодавство для підвищення інституційної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 

Фінансовий сектор

Одним із найважливіших завдань у банківському секторі є проведення НБУ детальної діагностики банків та оновлення стратегії розвитку фінансового сектору до середини поточного року. Крім того, Уряд повинен координувати питання націоналізації банків з Міжнародним валютним фондом. 

Монетарна та валютна політики

Після початку повномасштабної війни Уряд вжив низку надзвичайних заходів для забезпечення цінової та зовнішньої стабільності, зокрема встановлення фіксованого обмінного курсу та валютного контролю. Однак, у Меморандумі зазначено, що за можливості влада планує поступово перейти до більш гнучкого валютного курсу та послабити валютний контроль. 

Також ідеться про те, що Уряд має намір уникнути емісійного фінансування та звертатися до НБУ з відповідною потребою лише в крайніх випадках та в обмежених обсягах. 

Соціальна та пенсійна політики 

У Меморандумі передбачені значні зміни у системі соціального захисту, зокрема реформування пенсійної системи та вдосконалення механізмів надання соціальної допомоги. Водночас, влада розглядає можливість проведення реформ у енергетичному секторі для вирішення структурних проблем, зокрема підвищення тарифів на газ та електроенергію з метою відшкодування видатків та захисту вразливих домогосподарств. 

Одним із пріоритетів Уряду є обов’язкове пенсійне накопичення, яке передбачає створення рахунків для всіх працевлаштованих українців, основні джерела яких будуть внески роботодавців, держави та громадян. Однак впровадження цієї системи нині виглядає невизначено.

Прозорість та підзвітність відбудови 

У Меморандумі українська влада заявляє про свої плани здійснення післявоєнної відбудови відповідно до найвищих стандартів прозорості та підзвітності. У рамках цих зобов’язань запланована співпраця з міжнародними партнерами та ОГС щодо використання цифрових технологій, зокрема національної системи електронних закупівель, адаптованої до міжнародних стандартів проведення конкурентних тендерів. Також передбачені комплексні аудити використання коштів на відбудову та оприлюднення звітів про їх результати. 

Попередній Меморандум від 2022 року вже містив інформацію про створення платформи для  відстеження та аналізу процесів закупівель та витрат на відбудову. У межах поточної програми мова йде про адаптацію національної системи електронних закупівель відповідно до міжнародних стандартів.

Скільки Україна повинна МВФ?

Станом на 31 березня 2023 року загальна сума непогашених кредитів України становить близько 12,1 млрд доларів США. З урахуванням відсотків та інших додаткових платежів сума заборгованості становить близько 14,4 млрд доларів США. У період з 2023 по 2027 роки Україна має сплатити Фонду близько 11,5 млрд доларів США разом з відсотками та комісійними платежами. За прогнозами МВФ, Україна повністю погасить борг тільки в 2043 році, але це можливо лише у випадку, якщо країна не отримає нового фінансування.

Отримання Україною нової програми МВФ можна назвати значним досягненням та винятком із правил. У Фонду немає прямих заборон на кредитування країн у стані війни, проте він не може надавати країнам фінансування без чіткого макропрогнозу. А скласти його для України, у якій тривають активні бойові дії, майже неможливо. Тож Фонд виступає не лише у ролі кредитора, а й «лакмусового папірця», який дає міжнародним донорам та партнерам упевненість та надійність в стабільності нашої країни, і слугує виразним сигналом подальшої підтримки для світової фінансової спільноти.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Полегшення боргу для України”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.