Рахункова палата та парламент: проблеми комунікації та шляхи вирішення

Рахункова палата України (РП) залишається ключовим елементом фінансового контролю держави, проте її вплив на формування бюджетної політики та прийняття рішень у Верховній Раді України (ВРУ) залишається обмеженим. Попри поступове реформування відповідно до європейських стандартів, рівень співпраці між РП та парламентом досі є низьким, що ставить під сумнів ефективність цього інструменту демократичного контролю.

У 2024 році актуальність реформування РП зросла. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10044-д, який покликаний посилити незалежність органу та розширити можливості його співпраці з парламентом. Однак формальне вдосконалення законодавства — лише початковий крок. Головним залишається практична імплементація змін та активне використання аудиторських звітів у законотворчій діяльності.

Проблематика взаємодії: між формальністю та реальними змінами

Дослідження засвідчило, що відсутність ефективної взаємодії між РП та ВРУ зумовлена не лише законодавчими прогалинами. Попри оновлене законодавство, парламент не демонструє системного підходу до опрацювання результатів аудитів. У більшості випадків комунікація обмежується передачею звітів до профільних комітетів, які, своєю чергою, не вживають подальших заходів.

Аналіз діяльності за 2019-2020 та 2024 роки свідчить про зниження зацікавленості парламентських комітетів до використання результатів аудитів. Із 83 досліджених звітів РП лише у чотирьох випадках було зафіксовано завершену двосторонню комунікацію між РП та ВРУ. В інших випадках звіти залишалися без реакції або навіть без розгляду.

Причини низької ефективності комунікації

Основні чинники слабкої взаємодії між РП та парламентом можна поділити на три категорії:

1. Недостатній рівень зацікавленості депутатського корпусу. Депутати рідко використовують результати аудитів як основу для законотворчої діяльності. Це може пояснюватися як нестачею професійної підготовки у сфері фінансового контролю, так і відсутністю політичної мотивації.
   
2. Формалізованість процесу комунікації. Законодавство передбачає лише базовий рівень співпраці, не створюючи стимулів для використання потенціалу РП у повному обсязі.
   
3. Відсутність відповідальності за ігнорування результатів аудитів. Наразі немає механізму, що зобов’язував би депутатів та комітети реагувати на звіти РП та виконувати її рекомендації.
   

Перспективи покращення взаємодії

Для підвищення ефективності РП необхідно розширити можливості її співпраці з парламентом не лише на формальному, а й на змістовному рівні. Зокрема:

• Законодавчо закріпити обов’язок парламентських комітетів розглядати аудиторські звіти та надавати офіційні відповіді щодо прийнятих рішень або причин їхнього неприйняття.
  
• Запровадити систему відповідальності за ігнорування аудитів. Це може бути публічне звітування про реакцію комітетів або навіть адміністративні санкції для посадовців, які ухиляються від розгляду аудитів.
  
• Забезпечити відкритість процесу шляхом широкого висвітлення результатів аудитів та обговорення їх на рівні громадянського суспільства.

Рахункова палата України має потенціал стати потужним інструментом парламентського контролю за державними фінансами. Однак для цього необхідні не лише законодавчі зміни, а й готовність парламенту до активного використання результатів аудитів. Без цього навіть найкращі реформаторські ініціативи залишатимуться лише на папері, не впливаючи на реальну практику державного управління.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».