Модернізація митниці: перспективи та виклики на шляху до європейських стандартів

31 січня ГО “Інститут аналітики та адвокації” у співпраці з ГО “Технології Прогресу” провели захід “Реформа митниці в європейському контексті: досягнення та виклики”. Подія стала майданчиком для обговорення реформування митної системи України відповідно до стандартів ЄС.

У першій частині заходу аналітик політики та даних Віталій Набок представив проміжні результати реалізації проєкту ACCORD та висвітлив аспекти співпраці з громадськими організаціями, які впроваджують ініціативи на регіональному рівні. Також Віталій розглянув механізми ефективної координації між Державною митною службою, бізнесом і громадськістю:

“Координацію можна розглядати як невпинний процес пошуку декількох елементів. Перш за все, це пошук гравців або акторів – тих сторін які мають бажання та можливості впливати на процес змін. Далі йде ідентифікація проблем, тобто викликів, які потребують спільного розв’язання. Третім елементом є визначення цілей усіх учасників процесу. Четвертий елемент – це пошук порозуміння між різними сторонами, що часто мають відмінні інтереси і бачення ситуації. І, нарешті, п’ятий елемент – це пошук рішень, які будуть прийнятними та ефективними для всіх залучених сторін. Саме такий структурований підхід дозволятиме системно працювати для налагодження координації.

Якщо механізм координації працює справно, то кожній із залучених сторін відкриваються нові можливості. Для Держмитслужби це насамперед стандартизація процесів та підвищення якості контролю та обміну інформацією. Для бізнесу ключовими перевагами стають врахування зворотного зв’язку, краще розуміння митних вимог та процедур, а також скорочення витрат та прискорення операцій. Щодо громадськості, тут ми бачимо можливості для громадського контролю, зростання доступності, а також посилення захисту прав споживачів.”

Роберт Зелді, головний експерт із митних питань, презентував ще одне напрацювання проєкту ACCORD — систему KПЕ (ключових показників ефективності) для митних органів, що дозволяє оцінювати ефективність їхньої діяльності:

“Правильні KПЕ – це не про «виконання плану», а про зміну самої логіки роботи митниці. Від одноразових цифр – до динамічних показників. Від фіскального тиску – до балансу між контролем і торгівлею. Від закритої бюрократії – до прозорих і зрозумілих метрик. Від кількості перевірок – до якості їхніх результатів.

Які саме KПЕ нам потрібні, щоб митниця працювала ефективно, прозоро та результативно? Усі ключові показники ефективності митниці ми поділили на чотири великі категорії, які відповідають вимірам Механізму оцінки діяльності ВМО (Всесвітньої митної організації) – фіскальна сфера, сприяння торгівлі, ефективність виявлення правопорушень та важливість організаційної стійкості”.

Генрік Гуйтфельдт зазначив, що за минулий рік Україна досягла суттєвого прогресу і це було визнано Європейською комісією. Зокрема, Розділ 29 «Митний союз» отримав найвищу оцінку серед чотирьох сфер у Звіті Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення 2024.

До обговорення реформування митниці долучилися: 

• Генрік Гуйтфельдт – керівник відділу державних фінансів, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні; 
• Владислав Суворов – заступник Голови Державної митної служби України,
• Олександр Ковальчук – народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Юрій Драганчук – заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції;
• Ярослав Железняк – народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Вітяніс Алішаускас – ключовий міжнародний експерт EU4PFM з митних питань;
• Торбен Хайнеманн – менеджер комісії “Посилення стійких і цифрових торговельних шляхів та логістичних концепцій;
• Андрій Саварець – митний експерт проєкту ACCORD.

Учасники дискутували зокрема про імплементацію Закону України №3977, що визначає особливості проходження служби в митних органах та атестацію посадовців. Ключовими темами обговорення стали встановлення КПЕ для митної служби, перспектива надання їй статусу правоохоронного органу, підвищення заробітних плат, технічне оснащення митних пунктів, а також запровадження сучасних IT-рішень та інтеграція системи обміну інформацією з міжнародними партнерами.

Також увагу приділили успішному впровадженню України в NCTS Фаза 5 та розвитку Інституту Авторизованого економічного оператора (АЕО). Сьогодні вже 79 національних компаній отримали статус АЕО, що демонструє високий рівень зацікавленості бізнесу у впровадженні нових можливостей.

Владислав Суворов, заступник голови Держмитслужби, акцентував на тому, що реформа митниці є важливою інвестицією в інституцію та невід’ємною частиною євроінтеграційного процесу України.

Він підкреслив, що без ефективного функціонування митної служби повноцінна інтеграція України до європейського простору неможлива. Для того щоб стати надійним «східним кордоном Європи», необхідно відповідати високим стандартам, які визначають умови економічної діяльності та співпраці. Основні заходи з реформування митниці закладені в Національній стратегії доходів до 2030 року – стратегічному документі, що визначає ключові напрями змін. Цей документ уже отримав високу оцінку з боку Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду, що підтверджує його відповідність міжнародним вимогам та європейським стандартам.

За підсумками дискусії учасники обговорили основні вектори подальших реформ, які сприятимуть інтеграції України до європейського митного простору та розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а також підкреслили важливість конструктивного діалогу між державою, бізнесом та міжнародними партнерами. 

Переглянути запис експертної дискусії можна за посиланням. 

Захід підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.