Екосистема DREAM: ключові інструменти, які можуть використовувати громади та донори для відбудови

25 вересня відбулася публічна дискусія “Як ефективно використовувати екосистему DREAM для відбудови в громадах?”, яку організував Інститут аналітики та адвокації за підтримки BHP Foundation. У рамках заходу спікери розглянули основні інструменти платформи, що дають можливість донорам обрати проєкт відновлення, а громадам – залучити фінансування для ефективної відбудови. 

Учасниками заходу, який модерувала Анна Півень, регіональна координаторка екосистеми DREAM, стали понад 250 представників громад та неурядових організацій. Захід розпочала Валерія Торяник, молодша аналітикиня Інституту аналітики та адвокації, висвітливши результати дослідження особливостей регулювання функціоналу екосистеми DREAM в Україні та прогрес її впровадження на території Полтавської, Сумської та Харківської областей за 9 місяців від офіційного запуску платформи.

“Наразі екосистема ґрунтується на підзаконних актах і реалізується як експериментальний проєкт. За умови ухвалення законопроєкту “Про засади відновлення України”, принципи відбудови та обов’язковість використання DREAM будуть закріплені на державному рівні, зобов’язуючи громади реєструвати свої проєкти, забезпечуючи прозорість та відкритість даних для громадськості та донорів. У Полтавській області на момент реалізації дослідження зареєстровано близько 50% громад, у Харківській та Сумській областях – близько 75% разом із тими, де велись бойові дії. Харківщина внесла 656 проєктів, а Полтавщина і Сумщина – у межах 200.”

Денис Іванов, керівник впровадження Проєктного офісу DREAM, розповів про функціональні можливості екосистеми для громад і проєкти, що вже реалізуються через платформу.

“Найголовнішими викликами, із якими DREAM допомагає боротися, є пошук громадами фінансування, а інвесторами –  прозорих та підзвітних проєктів. Потенційний донор звертає увагу на якість занесених проєктів – ключові реквізити громади, статистичну інформацію, бюджети, описову частину, технічні рішення, задіяні організації, план проєкту, документацію з боку ініціатора і балансоутримувача. 

Наразі в екосистему заведено 7740 проєктів, які потребують фінансування у розмірі понад 388 млрд грн. Станом на сьогодні, лідерами за кількістю поданих проєктів є Миколаївська –  267, Ірпінська – 228 та Запорізька громада – 164. Деякі проєкти занесені без кнопки «потребує фінансування». Вони розміщені не для пошуку фінансування, а для прозорого звітування – це про репутацію громади, про те, їй можна довіряти, вони показують повністю кожен етап впровадження проєкту”.

Надія Черняк, регіональна координаторка DREAM у Херсонській області, надала громадам поради, які допоможуть підвищити шанси на отримання фінансування. 

“Профіль громади важливо заповнювати актуальними даними – населення, описова частина, контакти, стратегічні документи, обкладинка та галерея профілю. Необхідно створити ефективну ієрархію – внесенням кожного проєкту має займатися спеціаліст із цієї сфери. Спроможність громади покращує внесення успішних проєктів та даних про партнерства, адже міжнародні та донорські організації оцінюють попередній досвід. Слідкуйте не лише за кількістю, а й за якістю проєктів – назва має бути зрозумілою, а опис проєкту має враховувати всі виконані роботи та заходи, передбачені проєктом. Також не варто забувати про моніторинг, оновлення та звітування внесених ініціатив.”

Костянтин Стародумов, начальник Високопільської селищної військової адміністрації, презентував приклад регіональної відбудови з використанням екосистеми DREAM. 

“До початку повномасштабного вторгнення на території громади проживали 12 тисяч людей у 22 населених пунктах. Після восьми місяців активних бойових дій залишилися 1100 жителів. Майже усі домогосподарства, критична та соціальна інфраструктура була знищена або пошкоджена. У громаді почалися швидкі аварійні ремонти, лише через пів року – великі проєкти відбудови. 

Наша стратегія полягала у залученні позабюджетних коштів. На початку ми додавали в DREAM усі проєкти, зокрема і реалізовані, що допомогло нам показати, що громада спроможна їх втілити. Потім заводили проєкти, які потребують фінансування, і просто ідеї, які ми хочемо реалізувати в громаді. За майже 2 роки на проєкти відновлення нашої громади надійшло 100 млн грн шляхом якісно оформленого профілю та проєктів.“

Алла Заранек, начальниця управління економіки та інвестицій апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради, розповіла, як платформа DREAM допомогла забезпечити ефективне управління ресурсами та прозорістю.

“Вперше із платформою «DREAM» громада почала працювати у вересні 2023-го року. Перший проєкт, який ми занесли в систему, передбачав капітального ремонту зали боксу для залучення дітей до спорту. Нині на платформі занесено понад 60 проєктів, із них 51% стосуються аварійно-відновлювальних робіт житлового фонду та комунального господарства.”

Переглянути запис публічної дискусії можна за посиланням. 

Захід підготовлений Інститутом аналітики та адвокації за фінансової підтримки BHP Foundation. Його вміст є виключною відповідальністю авторів та не обов’язково відображає погляди BHP Foundation.