Моделі відновлення після руйнації: світові кейси для України
Відновлення після воєн та природних катастроф є складним і багатоаспектним викликом для будь-якої країни. Понад рік в Україні триває повномасштабна війна – фінансові збитки та людські втрати збільшуються щодня. Тож нам необхідні ефективні стратегії для відновлення постраждалих територій та відбудови країни.
Від першого дня повномасштабного вторгнення ми почали аналізувати досвід відновлення країн світу після війн та руйнацій, спричинених природними катаклізмами. Другим етапом дослідження став аналіз відбудови житла у країнах, які постраждали внаслідок певних катастроф.
Які з цих прикладів можуть бути релевантними для України та чи всім вдалося успішно відновитися?
Відновлення країн після руйнації: природні катастрофи

Збитки:
- близько $170 млрд;
- Найбільш постраждале місто повністю не відбудували за 10 років;
- 80% Нового Орлеану були затоплені;
- 134 000 одиниць житла були пошкоджені.
Корисне для України:
- робота з постраждалим населенням, яке втратило місця проживання;
- питання відновлення житла або побудови нових об’єктів для тих, хто його потребує у результаті знищення ураганом.
Збитки:
- близько $150 млрд прямої економічної шкоди;
- 5,3 млн зруйнованих будівель;
- 500 000 кв.м. загальної площі лиха.
Корисне для України:
- закупівля і розміщення збірних будинків для осіб, що втратили житло;
- формування політики щодо поводження з загиблими;
- субсидії чи пільги для відновлення сільськогосподарської галузі в районах, які зазнали значної шкоди;
- затвердження нових будівельних норм з урахуванням убезпечення у майбутньому громадян під час військових дій.
Збитки:
- близько $300 млрд;
- понад 123 000 будинків зруйновано, близько 1 млн пошкоджені;
Корисне для України:
- введення особливих податкових режимів.
Збитки:
- понад 200 000 людей загинули;
- знищено 1,5 тис. шкіл, 49 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 2 лікарні, 270 000 будинків; близько 230 км доріг стали непридатними для користування.
- стихійне лихо спричинило збитків Ачеху на $4,5 млрд, острову Ніас – на $400 млн.
Корисне для України:
- створення органу, відповідального за відбудову та реконструкції територій, постраждалих внаслідок війни;
- практика спільної взаємодії НУО, донорів та органу з відновлення;
- стала та справедлива антикорупційна політика;
- розвиток soft skills у населення.
Відновлення країн після руйнації: Друга світова війна

Наслідки війни:
- розділення на 4 окупаційні зони;
- близько 12 років шляху до економічного лідерства
Корисне для України:
- стабілізація валюти і сприйняття її стійкості як одного із головних прав людини – громадянина України;
- ефективне планування видатків публічних коштів і жорстка фінансова дисципліна;
- зменшення частки держави в економіці та податкова гнучкість;
- інвестиції в науку та швидке впровадження вітчизняних інноваційних рішень;
- перекваліфікація населення для роботи в перспективних сферах;
- залучення міжнародних інвестицій;
- заохочення експорту конкурентних товарів на відміну від переважаючого довоєнного продажу.
Наслідки війни:
- втрата понад 25% національного багатства;
- близько 20 років шляху до економічного дива.
Корисне для України:
- ставка на високотехнологічні процеси та реформування освіти;
- післявоєнний досвід у сфері оподаткування.
Наслідки війни:
- втрата третини національного багатства;
- зруйновано 60% доріг, 40% залізниць, 20% підприємств;
- після завершення війни за 5 років країна змогла вийти на довоєнний рівень виробництва.
Корисне для України:
- необхідність продовження інтеграції до Європейського Союзу за поглиблення співпраці із західноєвропейськими сусідами.
- система стимулів та податкових пом’якшень для окремих регіонів, що в цілому складало б гнучку, але цілісну податкову систему країни.
Наслідки війни:
- 1948 рік – відновлено довоєнний рівень виробництва;
- $300 млн репарацій Радянському Союзу товарами;
Корисне для України:
- орієнтація на власні сили;
- інвестиції у розвиток освіти, науки та соціального забезпечення;
- несприйняття в суспільстві корупції.
Наслідки війни:
- обсяг промислового виробництва скоротився у 2,5 рази порівняно з довоєнним
- виведено з ладу ⅔ залізничних колій, 80% потужностей нафтопереробної промисловості;
- відновлення ключових секторів виробництва тривало до 1952 року, інших галузей – до початку 1960-х рр.
Корисне для України:
- відновлення та прискорення економічного зростання завдяки концентрованість спільних зусиль стейкхолдерів;
- фінансування заходів відновлення задля мінімізації боргового навантаження країни.
Наслідки війни:
- загинуло понад 6 млн осіб;
- втрата 38% національного багатства;
- близько $886 млрд матеріальних втрат.
Корисне для України:
- високий рівень освіти, який позитивно впливає на економіку;
- євроінтеграція та якісне та прозоре використання коштів ЄС;
- створення механізмів, які б унеможливлювали зловживання коштами від іноземних партнерів.
Наслідки війни:
- жертвами війни стали близько 384 000 військовослужбовців та близько 70 000 мирних жителів;
- понад 1 млн будівель зруйновані або пошкоджені;
- втрата 30% національного багатства;
- відновлення завершилося через 5-7 років.
Корисне для України:
- розробка ефективних політик та реформ.
Наслідки війни:
- Литва – загинуло 25 000 військових та 300 000 цивільних осіб. Знадобилося близько 20 років, аби відновити основні галузі виробництва.
- Латвія – загинуло 100 000 військових та 300 000 цивільних осіб. Країна дійшла до економічного відновлення та росту після відновлення незалежності.
- Естонія – загинуло 30 000 військових та 50 000 цивільних осіб. Рівня довоєнного життя вдалося досягнути лише в 1960-х рр.
Корисне для України:
- зменшення частки держави в економіці;
- приватизація;
- проведення жорсткої монетарної політики;
- реформування податкової системи;
- адміністрування та проведення процесу відбудови завдяки можливостям діджиталізації.
Відновлення країн після руйнації: війни та збройні конфлікти

Наслідки війни:
- 80% зруйнованої промислової та транспортної інфраструктури;
- після завершення війни до початку економічного зростання минуло близько 20 років.
Корисне для України:
- впровадження креативної економіки та технологічний прогрес;
- розвиток системи освіти та формування якісного кадрового потенціалу всередині країни.
Наслідки війни:
- понад 1 млн жертв, знищена цивільна інфраструктура, значні обсяги екологічного забруднення;
- подекуди відновлення триває й досі.
Корисне для України:
- цінувати, однак не переоцінювати здатність населення до самозабезпечення;
- вкладатися в освіту населення;
- давати свободу підприємництву;
- диверсифікувати економіку;
- для відбудови залучати пріоритетніше безповоротну допомогу, а не кредити;
- приділяти посилену увагу демографії, житлу та умовам для вимушено переміщених осіб у періоді відновлення від війни.
Наслідки війни:
- до 15 000 загиблих, десятки тисяч поранених, до 225 000 – вимушені мігранти;
- відновлення інфраструктури та економіки тривало менше ніж 10 років.
Корисне для України:
- Кіпрський конфлікт досі не вирішено, а поствоєнні спроби врегулювання зазнають невдачі;
- членство в ЄС як додатковий активатор економіки.
Наслідки війни:
- велика кількість біженців і переміщених осіб, руйнування інфраструктури, соціально-економічні наслідки;
- країна змогла досягти своїх ключових зовнішньополітичних цілей – стала членом НАТО та ЄС.
Корисне для України:
- аналіз та увага до процесу реінтеграції ветеранів;
- особлива увага до економіки країни саме в період воєнних дій;
- питання протидії внутрішньому розколу суспільства на грунті дискримінації.
Наслідки війни:
- зруйнована цивільна та військова інфраструктура, сотні тисяч загиблих та поранених, до 5 млн ВПО у різні часи;
- відновлення триває досі.
Корисне для України:
- недопущення нецільового витрачання коштів, протидія корупції;
- реформа судів, правоохоронної системи, державної служби.
Наслідки війни:
- втрата 20% промисловості;
- близько 450 000 фінів стали вимушеними переселенцями.
Корисне для України:
- той, хто захищає свій дім і свою свободу, заслуговує на підтримку, побоювання реакції диктатора не можуть бути приводом для відмови у зброї, оснащенні чи техніці;
- зробити все можливе, аби не обирати курс “фінляндизації”;
- досвід політики організації життя переселенців.
Наслідки війни:
- жертвами конфлікту стали понад 260 000 осіб, понад 7 млн стали внутрішньо переміщеними особами, приблизно 25 000 мають статус зниклих безвісти;
- відновлення триває досі.
Корисне для України:
- ефективне правосуддя над причетними до воєнних злочинів;
- використання можливостей у реформуванні системи правопорядку та судової системи.
Наслідки війни:
- зруйновані майже всі великі міста Північного В’єтнаму;
- знищено 40% посівних площ та 45% лісів.
Корисне для України:
- досвід В’єтнаму є “антиприкладом” для України;
- реабілітація та повернення до мирного життя захисників з фронту.
Наслідки війни:
- після десятиліть війни були зруйновані дороги, школи та міста, тому США та країни-партнери вклали мільярди доларів у відбудову Афганістану;
- у серпні 2021 року країну охопила економічна та гуманітарна криза.
Корисне для України:
- досвід Афганістану не є релевантним для України;
- один із найбільших ризиків процесу відбудови України – корупція;
- прозорість використання коштів міжнародних партнерів.
Відновлення житла після воєн та стихійних лих

Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- зруйновані дороги, школи та міста;
- 55% усіх домогосподарств потребували ремонту або відновлення;
- близько 11 млн людей потребували допомоги з житлом.
Корисне для України:
- важливість ефективного контролю й управління на всіх рівнях реалізації проєктів відбудови;
- розвиток спроможностей місцевих адміністрацій та громад, які є ключовими бенефіціарами реконструкції
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- зруйновано 37% житлового фонду;
- пошкоджено або зруйновано 459 000 будинків.
Корисне для України:
- зосередження зусиль навколо повернення біженців на колишні місця проживання може не дозволити реалізувати стратегічні цілі та пріоритети для держави;
- велика частина коштів може витрачатись неефективно.
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- знищено понад 1 млн будинків, 60% із них – у Лондоні;
- окремі квартали потребували комплексної реконструкції.
Корисне для України:
- чітке планування й визначення правильних цілей та пріоритетів.
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- три хвилі внутрішнього переміщення населення;
- 253 000 осіб стали вимушеними переселенцями.
Корисне для України:
- нині питання розселення ВПО вирішене приблизно наполовину;
- спроби будівництва окремих поселень для ВПО в Грузії показали погані результати.
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- загальні втрати від громадянської війни склали близько $25 млрд;
- близько 60 000 будівель було пошкоджено або зруйновано, сотні тисяч сімей залишилися без даху над головою;
- було зруйновано близько 15% житлового фонду.
Корисне для України:
- необхідність залучення населення до планування відбудови, децентралізація цього процесу та підвищення рівня конкуренції серед забудовників.
- протидія корупції та прозорість процесів відбудови.
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- загальна сума збитків оцінюється в $50‒90 млрд;
- понад 725 000 домогосподарств повідомили про пошкодження своїх помешкань, що становить близько 60% житла на острові.
Корисне для України:
- важливість забезпечення прозорої та відкритої відбудови.
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- загинуло 37 000 людей;
- від 120 000 до 300 000 помешкань зазнали пошкоджень або були зруйновані;
- без житла залишилось близько 600 000 людей;
- постраждало 40% виробничих потужностей країни;
- загальні економічні збитки оцінювалися від $8 до 40 млрд.
Корисне для України:
- виважений підхід до розробки будівельної документації і стандартів, які будуть забезпечувати належну якість конструкцій, але водночас процедури яких будуть доступними та адекватними для забудовників і населення
Збитки, завдані житловому фонду внаслідок воєнних дій:
- близько 190 000 зруйнованих і пошкоджених житлових об’єктів, які потребували реконструкції або компенсації власникам, які самотужки відновлювали свої домівки.
Корисне для України:
- відновлення деокупованих територій – розподіл будинків і квартир на звільнених територіях, який проводився не рідше двох разів на рік;
- реконструкція житлових об’єктів у залежності від ступеня пошкодження.
Так, не всі досліджені нами кейси відбудови релевантні для України. Проте негативний досвід та помилки відновлення також необхідно вивчати, аби уникати їх у процесі реконструкції нашої країни після закінчення війни.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
