Курс на ЄС та цифровізація: ключові досягнення Держмитслужби у 2025 році

Для Державної митної служби 2025 рік став періодом масштабних реформ – від законодавчих змін до технічної модернізації. Головним вектором роботи була гармонізація українських норм із правом ЄС, що підтверджують ключові досягнення року:

• Проведено офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС (Розділ 29 «Митний союз»). Розроблено нову редакцію Митного кодексу та підготовлено низку актів для реформування галузі за участі громадськості.
• Розвиток системи NCTS перейшов на новий рівень – впроваджено Фазу 5 та розпочато підготовку до Фази 6. Паралельно тривала розбудова ІТ-рішень та оновлення інфраструктури митних постів.
• Затверджено професійний стандарт «Інспектор митний», впроваджено нову HR-стратегію для залучення молоді та сучасну модель компетенцій для працівників.
• Спільно зі Всесвітньою митною організацією проведено опитування CIPS. Впроваджено механізми перевірки посадовців на доброчесність та обов’язкове використання бодікамер.
• Проведено масштабні роз’яснювальні заходи для бізнесу та громадськості щодо змін у митних правилах.

Успіхи митної галузі офіційно зафіксувала Єврокомісія у звіті EU Enlargement Report 2025. Експерти відзначили сталий прогрес України за Розділом 29, оцінивши рівень готовності на «4 – добра готовність», а швидкість реформ – на «3 – добрий прогрес».

Окрім системних змін у політиці, 2025 рік мовою цифр демонструє реальний стан економіки. Далі ми детально проаналізуємо показники зовнішньоекономічної діяльності, результати програм АЕО, авторизацію митних брокерів та ефективність митного адміністрування.

Зовнішньоекономічна діяльність

2025 рік став періодом активного руху товарів через кордон. Загальний товарообіг зріс на 10% і сягнув позначки у $125,1 млрд (для порівняння, у 2024-му було $112,3 млрд). Україна більше імпортувала, ніж продавала: за рік ми завезли продукції на $84,8 млрд, а експортували – на $40,3 млрд.

Цікаво, що понад три чверті всього імпорту (76%) – це товари, з яких сумлінно сплачувалися податки до бюджету. Найактивнішим періодом став грудень: лише за один місяць до країни ввезли товарів на рекордні $9 млрд. Водночас наш експорт залишався стабільним, хоч і залежав від сезону збору врожаю.

Головним двигуном українського експорту залишається агросектор. Попри всі виклики, ми активно продавали:

• Зерно: принесло країні $7,3 млрд.
• Олію та жири: тут маємо ріст до $6,4 млрд проти $5,8 млрд у 2024.
• Метал: замикає трійку лідерів із показником у $3,3 млрд.

Структура імпорту чітко показує, чим жили бізнес та країна. Найбільше витрачали на:

• Техніку та електроніку: смартфони, обладнання та аудіоапаратуру ($13,1 млрд).
• Енергоресурси: паливо та мастила ($10,5 млрд).
• Транспорт: автомобілі та іншу техніку ($9,6 млрд).

Окремо варто відзначити справжній бум на промислове обладнання: порівняно з минулим роком його закупівлі зросли майже на 60%. Це добрий знак, адже бізнес інвестує в устаткування, а отже – планує працювати й розвиватися далі.

Митні платежі

Якщо говорити про гроші, які бізнес сплатив під час розмитнення товарів, то за 2025 рік Держмитслужба спрямувала до бюджету близько 716,14 млрд грн. Хоча сума вражаюча, виконати план на всі 100% не вдалося – зупинилися на позначці 93% від запланованого.

Проте 2026 рік ставить перед митницею ще серйозніші завдання. План з надходжень зріс майже на третину – до 944,86 млрд грн.

Звідки такі цифри? По-перше, країні потрібні ресурси для відновлення. По-друге, згідно із Законом про Держбюджет, саме митниця має забезпечити 60 млрд грн спеціально для потреб сектору безпеки та оборони. Тож попереду рік максимальної мобілізації зусиль, щоб кожна гривня з товарообігу працювала на захист країни.

Тривалість митного оформлення

Митниця стає не лише прозорішою, а й швидшою. Завдяки оновленим ІТ-рішенням та навчанню персоналу, у 2025 році бізнес витрачав на паперову роботу та перевірки значно менше часу.

Ось як змінилася швидкість оформлення декларацій:

• Експорт та транзит: стали швидшими на 28%. Це означає, що українські товари потрапляють на зовнішні ринки майже на третину оперативніше, ніж торік.
• Імпорт: час оформлення скоротився на 11%.

Такий прогрес став можливим не лише через нові сервери, а й завдяки переходу на сучасні європейські стандарти роботи, де більшість процесів відбуваються автоматично.

NCTS

Україна вже понад три роки є частиною великої європейської родини спільного транзиту. Це стало можливим завдяки системі NCTS, яка дозволяє перевозити товари через кордони за одним-єдиним документом і спільною гарантією. Для бізнесу це означає менше бюрократії та швидший рух вантажів від пункту А до пункту Б.

Популярність цієї процедури серед підприємців стрімко зростає. Лише за 2025 рік система зафіксувала понад 145 тисяч таких переміщень через територію нашої країни:

• З України: понад 97 тисяч вантажів вирушили до держав-партнерів за спрощеною процедурою.
• До України: ми прийняли понад 48 тисяч вантажів як країна призначення.

Найактивніше ми обмінювалися товарами з чотирма країнами: Польщею, Німеччиною, Чехією та Грузією. Постійне зростання кількості таких поїздок (що добре видно на графіку) підтверджує: український бізнес дедалі більше інтегрується в європейські логістичні ланцюжки.

Авторизації АЕО та митних брокерів

Паралельно з впровадженням ІТ-систем в Україні активно розбудовується інститут авторизацій, який поступово замінює стару систему дозволів. Це стосується як великих компаній, що прагнуть статусу Авторизованого економічного оператора (АЕО), так і митних посередників. За 2025 рік до програми АЕО доєдналися 33 підприємства, причому двоє з них отримали не лише стандартне спрощення АЕО-С, а й статус АЕО-Б. Це свідчить про відчутний прогрес у визнанні фінансової стійкості нашого бізнесу. На кінець року загальний реєстр налічував 115 виданих авторизацій для 110 підприємств, п’ять із яких мають обидва типи статусу одночасно. Головною ціллю для України тут залишається взаємне визнання з Євросоюзом. Щоб запустити цей процес, кількість компаній із типом АЕО-Б має досягнути десяти. Це дозволить українському бізнесу стати по-справжньому конкурентоспроможним: європейські митники визнаватимуть наші компанії надійними партнерами, що означає менше фізичних оглядів, швидший перетин кордону та відсутність затримок.

Водночас перехід на нові рейки для митних брокерів супроводжувався певними труднощами. Підприємці подекуди нарікали на складність процедур та закороткий перехідний період. За розрахунками митниці, із загальної кількості посередників у колишньому реєстрі реально зацікавленими в роботі за новими правилами мали бути близько 2,3 тисячі осіб. Проте реальність показала, що ключовим бар’єром стала якість підготовки документів. Із понад 2,4 тисячі поданих заяв більше половини отримали відмову ще на етапі попереднього розгляду. Важливо розуміти, що це не свідчить про невідповідність самих компаній критеріям митниці, а лише про помилки в оформленні паперів. Попри це, динаміка залишається позитивною: на кінець лютого 2026 року до нового реєстру вже внесено 1546 брокерів. З огляду на те, що профільний департамент Держмитслужби обробляє по 300–350 заявок на місяць, досягнення планових показників до 19 квітня 2026 року є цілком реальним завданням.

Боротьба з порушеннями митних правил

Окрім сервісної функції та наповнення бюджету, Держмитслужба несе відповідальність за безпеку кордонів та боротьбу з правопорушеннями. Протягом 2025 року робота в цьому напрямі була доволі стабільною: щомісяця митники порушували в середньому до тисячі справ. У підсумку за рік було зафіксовано 9,5 тисяч випадків порушень митних правил на загальну суму 10,8 млрд грн. Аналіз структури цих справ показує, на які «хитрощі» найчастіше йшли порушники. Майже чверть випадків (22%) стосувалася приховування товарів від контролю за статтею 483 МКУ. Ще 20% припало на класичне недекларування товарів згідно зі статтею 471 МКУ, а 18% справ було заведено через спроби неправомірного звільнення від податків або ухилення від митних платежів за статтею 485 МКУ.

Процес розгляду цих справ також має свою специфіку. Самі митні органи самостійно розглянули близько 2 тисяч справ (це 21% від загальної кількості), і в більшості з них – у 1,3 тисячі випадків – на порушників було накладено грошові стягнення. Решта матеріалів, а саме 5,5 тисяч справ, була передана на розгляд до суду. Судова практика у 2025 році також була доволі результативною: за результатами розгляду митних правопорушень суди винесли рішення про накладення штрафів у 4 тисячах справ. Це свідчить про високу якість підготовки доказової бази митниками, що дозволяє ефективно захищати економічні інтереси держави в юридичній площині.

Коригування митної вартості

Окремим і досить чутливим аспектом роботи залишається контроль за правильністю визначення вартості товарів. Коли декларанти надають неточну інформацію заради власної вигоди, митні органи змушені застосовувати процедуру коригування. Протягом 2025 року таких випадків було порівняно небагато – в середньому лише 0,39% від загальної кількості декларацій. Загалом процедуру застосували 12,5 тисяч разів, проте в грошовому вимірі це принесло державі суттєвий результат. Додаткові нарахування, які бізнес має сплатити до бюджету, склали 3,7 млрд грн, причому піковим місяцем став січень, коли сума коригувань сягнула 1,25 млрд грн.

Водночас для сумлінного бізнесу ця процедура часто стає серйозним бар’єром. Нерідко митні органи ухвалюють рішення про перегляд вартості без чіткого обґрунтування причин або вимагають документи, які фактично не допомагають підтвердити чи спростувати ціну товару. Для підприємств це автоматично означає затримки на кордоні, неочікувані витрати та тривалі судові тяганини. Така практика не лише забирає ресурси у бізнесу, а й перевантажує судову систему однотипними справами. Попри те, що більшість суперечок врешті вирішується на користь підприємців, витрачений час та кошти на доведення своєї правоти залишаються невиправданими втратами для обох сторін.

Загалом 2025 рік став для Держмитслужби часом великого «перезавантаження». Основні зусилля були спрямовані на те, щоб українська митна система нарешті заговорила однією мовою з європейською. Це не лише про переписування законів, а й про реальний розвиток ІТ-інфраструктури, запуск системи спільного транзиту NCTS та впровадження програм авторизації для бізнесу. Попри всі виклики, ми спостерігали позитивну динаміку в торгівлі, що ще раз підтвердило: митниця залишається фундаментом економічної стійкості держави.

Попереду – ще амбітніший 2026 рік. Одним із найголовніших завдань стане ухвалення нової редакції Митного кодексу України, який має бути повністю синхронізований із правилами Євросоюзу. Цифровізація також не стоятиме на місці: заплановано перехід на ще сучаснішу Фазу 6 системи NCTS та розширення електронних сервісів. Це дозволить ще більше прискорити оформлення товарів та зробити роботу митників максимально прозорою завдяки розумним системам управління ризиками.

Окремим пріоритетом залишається розвиток інституту авторизацій. Ми очікуємо, що у 2026 році кількість компаній зі статусом АЕО-Б досягне необхідної позначки. Це відкриє двері до взаємного визнання статусів із ЄС, а отже – наші підприємці отримають реальні переваги на міжнародних ринках і стануть набагато конкурентоспроможнішими.

Водночас новий рік ставить перед митницею і надскладні фіскальні завдання. Необхідність спрямувати до бюджету 60 млрд грн саме на потреби оборони та безпеки вимагатиме від служби майстерної точності в адмініструванні платежів. Це означає, що боротьба з порушеннями та схемами ухилення від податків стане ще інтенсивнішою.

Результати минулого року надихають, проте вони також чітко вказують на зони, що потребують покращення. Успіх реформи у 2026 році залежатиме від того, наскільки вдало вдасться поєднати нове законодавство, цифрові інструменти та зміцнення самої структури митних органів. Саме цей симбіоз дозволить митниці ефективно виконувати свою головну роль – бути надійним захисником економічних інтересів України.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.