Структурні маяки МВФ: виконання та оновлення на 2024 рік

Підвищення якості управління публічними інвестиціями дозволить більш ощадливо та ефективно використовувати державні кошти в умовах обмежених бюджетних ресурсів.

Наприкінці грудня 2023 року КМУ ухвалив протокольним рішенням проєкт Дорожньої карти реформування публічними інвестиціями, яка передбачає створення цільової моделі управління публічними інвестиціями. 

Національна стратегія доходів покликана створити умови для збільшення внутрішніх доходів бюджету. Для цього Україна має посилити свої спроможності збирати податкові та митні доходи.

27 грудня 2023 уряд затвердив Національну стратегію доходів, у якій немає згадки про реформу БЕБ, хоча програма МВФ передбачала включення у Стратегію відповідних пропозицій. 

Українська сторона зазначила у Меморандумі з МВФ про наміри посилювати ефективність антикорупційних інституцій, зокрема Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

У вересні 2023 року для виконання маяка уряд подав у Верховну Раду законопроєкт №10060, ВРУ прийняла його в грудні 2023 року. Закон № 3509-IX набув чинності з 1 січня 2024 року. 

Обмежене бюджетне фінансування вимагає перегляду та умовного впорядкування програми кредитів 5-7-9% для бізнесу. 

Наразі уряд працює над концепцією повернення програми до підтримки саме малого та середнього підприємництва (МСП).

Уряд має підготувати короткострокові заходи для збільшення надходжень обсягом щонайменше 0,5 відсотків ВВП, для внесення відповідних змін до бюджету на 2024 рік у разі потреби.

Розроблені заходи можуть бути застосовані у 2024 році, якщо виникне додатковий тиск на видатки. 

Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ в частині відбору керівництва та персоналу. 

Наразі на розгляді Верховної Ради перебуває відповідний законопроєкт №10088-1, рекомендований профільним комітетом до ухвалення в першому читанні. Утім, наприкінці грудня уряд підготував власний законопроєкт, який розкритикували як профільні експерти, так і голова Верховної Ради за невідповідність узгодженим із партнерами стандартам. 

Уряд має підготувати оцінку ефективності податкових пільг, включно з їх витратами для бюджету, щоб мати єдиний підхід до реформ.

Такий крок сприятиме нарощуванню спроможності України збільшити внутрішні джерела доходів, що є надважливим завданням на фоні потреби забезпечувати високі видатки на обороноздатність держави, а також очікуваним зниженням рівня міжнародної підтримки України.

За допомогою технічної допомоги МВФ уряд планує провести діагностичний огляд довоєнної політики та практики середньострокового бюджетного планування.

Діагностична оцінка стане основою для підготовки Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. У ній хочуть дещо змінити підходи до підготовки до процесу управління державними фінансами “знизу-вгору”, щоб відобразити більшу частку видатків та втрати на фінансування державної служби. 

Необхідно визначити основні державні компанії, які сильно постраждали від війни, і підготувати огляд потенційних фіскальних і квазіфіскальних витрат.

Результати мають бути відображені в звіті про фіскальні ризики, який щороку готує Мінфін в межах бюджетного процесу. 

На основі результатів дорожньої карти щодо розробки процедур державного інвестиційного менеджменту необхідно ухвалити постанову уряду з планом дій і графіком, який передбачає чіткий зв’язок між MTBF та капітальними видатками, включаючи пріоритети реконструкції та визначаючи роль Мінфіну.

Цей маяк є фактично продовженням кроків з підвищення ефективності управління публічними інвестиціями, дорожню карту з реформування яких ухвалено на виконання структурного маяка 19.

Усі банки з мажоритарною державною власністю залишаються під управлінням Мінфіну, а будь-які націоналізовані несистемні банки будуть передані ФГВФО для санації. 

Стан виконання маяка залежить від того, чи він стосується вже націоналізованих банків на час його встановлення і чи вимагає він розширення повноважень Мінфіну щодо виконання функції акціонера держбанків.

Необхідно визначити обсяг заборгованості та оцінити фінансовий стан компаній централізованого теплопостачання за допомогою кабінетної перевірки авторитетною аудиторською фірмою, зокрема шляхом відокремлення заборгованості до та після лютого 2022 року.

Виконання маяка дозволить з’ясувати обсяг заборгованості та фінансовий стан компаній централізованого теплопостачання, зокрема причини накопичення заборгованості до та від початку війни, напередодні опалювального сезону 2024/25 років.

Українська сторона має внести зміни до законодавства в частині розгляду справ в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів. 

У жовтні 2023 року відповідний законопроєкт № 10178 був зареєстрований у парламенті, який передбачає виключення з Кримінального процесуального кодексу України спеціальних положень щодо обов’язкового здійснення кримінального провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, у першій інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.

Українська сторона має завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом та опублікувати його звіт.

Як зазначають експерти Фонду «зовнішній аудит НАБУ забезпечить неупереджену та офіційну оцінку діяльності НАБУ з моменту його створення у 2015 році і може визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності, особливо у світлі запропонованого законопроєкту про збільшення його штату з 700 до 1000 осіб». 

Українська сторона зобов’язалася ухвалити закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти центральних органів державної влади (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність. 

На думку експертів МВФ, створення нового адміністративного суду сприятиме зміцненню незалежності судової влади та передбачуваності вирішення спорів для бізнесу.

Українська сторона має розробити політику державної власності ДП, дивідендну політику та стратегію приватизації.

Це важливий маяк, оскільки сьогодні політика власності фактично відсутня, що не дозволяє ДП ефективно працювати. Частка дивідендів, яку мають спрямувати в бюджет, визначається щороку радше виходячи з потреб бюджету, а не необхідності ДП працювати ефективно.