Наповнення житлових фондів для ВПО: підхід Полтавщини

29 січня у Полтаві відбулася експертна дискусія на тему «Наповнення житлових фондів для ВПО: підхід Полтавщини». Захід об’єднав представників державного та громадського секторів, а також органів місцевого самоврядування Полтавської області для обговорення актуальних викликів і пошуку ефективних рішень щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Дискусія організована та проведена ГО “Інститут аналітики та адвокації” і Данською радою у справах біженців за підтримки Європейського Союзу.

Дмитро Піддубний, юрист Інституту аналітики та адвокації, окреслив актуальну ситуацію із забезпеченням житлом внутрішньо переміщених осіб у Полтавській області. За його словами, фонди соціального житла сформовані у 9 громадах з 60. Вони передбачають 64 місця тимчасового проживання (МТП) на 3865 місць, вільними із яких є лише 165. Водночас на обліку для забезпечення тимчасового житла перебувають 1010 ВПО. 

Таким чином, ситуація із забезпеченням житлом для ВПО в регіоні потребує комплексного підходу, удосконалення законодавчої бази, розширення фінансових можливостей та більш ефективної комунікації між владою і переселенцями.

Анна Шубчинська, фахівчиня з правового аналізу DRC, презентувала можливі типи, способи та джерела наповнення фондів житла для ВПО.

Також Анна зазначила, що комплексний підхід до формування житлового фонду для переселенців має передбачати як державні ініціативи, так і залучення міжнародних партнерів та громадського сектору.

Олександр Лемешко, перший заступник голови Полтавської обласної ради, окреслив питання фінансування житлових програм для ВПО з обласного бюджету.

Також у своєму виступі він зазначив, що станом на січень 2025 року в Полтавській області зареєстровано 162 534 внутрішньо переміщених осіб, найбільше з яких проживає в Полтавському районі (77 473 особи) та Кременчуцькому районі (45 319 осіб).

Інна Добрянська, т.в.о. начальника Управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб Полтавської міської ради, представила комплексну програму підтримки ВПО на 2025-2027 роки, зосередившись на житловому аспекті.

Інна підкреслила, що реалізація ініціатив залежить від залучення коштів із державного бюджету, міжнародних грантових програм та підтримки донорів, що дозволить значно покращити житлові умови для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві та області.

Сергій Канцебовський, в.о. керівника Центру “ЯМаріуполь” у м. Чернівці, виступив із темою взаємодії приймаючих та релокованих громад у наповненні фондів житла для ВПО.

Він окреслив основні напрями забезпечення житлом переселенців та наголосив на зростальному попиті на тимчасове соціальне житло серед маріупольців. Зокрема, понад 2000 маріупольських сімей подали заявки на отримання житла через мережу центрів “ЯМаріуполь”.

Сергій підкреслив, що ефективна взаємодія між приймаючими громадами та громадами, звідки евакуювалися ВПО, є ключовою для розширення житлових можливостей та забезпечення комфортних умов для переселенців.

Ольга Величко, заступниця голови Полтавської міської ради, поділилася досвідом співпраці Полтави з донорами у забезпеченні житлових потреб ВПО.

Вона акцентувала на тому, що внутрішньо переміщені особи можуть долучитися до місцевої економіки, оскільки багато з них мають освіту, професійні навички. На тлі міграції українців за кордон деякі спеціальності нині дефіцитні, і залучення ВПО до ринку праці може сприяти розв’язанню цієї проблеми.

Джон Шморгун, співзасновник благодійного фонду Move Ukraine, поділився успішними кейсами співпраці з громадами у сфері забезпечення житлом ВПО.

Спікер розповів, що фонд зібрав понад 3 мільйони доларів, що дозволило реконструювати понад 20 будинків на заході України та забезпечити житлом 800 переселенців. Цьогоріч за співфінансування фонду у Полтаві завершиться капітальне будівництво 12-квартирного проєкту соціального житла з нуля, який прийме для тривалого проживання 60 переселенців. Ініціатива є ідентичною до тієї, яку Move Ukraine завершив у Дрогобичі Львівської області. 

Ольга Соловей, президентка благодійного фонду “Житло для ВПО”, виступила з темою впровадження спільних проєктів створення фондів житла для ВПО, акцентуючи на ролі громад.

Ольга наголосила, що для успішної реалізації таких ініціатив громади мають бути готовими до співпраці з донорами та чітко розподіляти обов’язки.

Також вона підкреслила, що успішне впровадження житлових ініціатив залежить від активної позиції громад та їхньої готовності брати на себе відповідальність за довгострокове утримання житлових об’єктів для ВПО.

Максим Синявін, заступник голови Тростянецької громади, та Ольга Хоменко, заступниця голови Нехворощанської селищної ради, поділилися досвідом реалізації проєктів за підтримки донорів.

Спікери розповіли про фінансову структуру будівництва нового житла та реконструкції будівель, які стали прикладом ефективної співпраці різних рівнів фінансування.

Обидва спікери зазначили, що підтримка донорів є важливим, але не єдиним чинником успішної реалізації житлових програм, і громади мають бути готові брати на себе відповідальність за їхню подальшу експлуатацію. Зокрема Ольга зазначила, що ключовим фактором успіху є комунікація. Вона наголосила на важливості поширення інформації про ініціативи, активного звернення до потенційних донорів і партнерів, а також пошуку можливостей для переговорів. 

За її словами, важливо не обмежуватися лише письмовими заявками, а доносити ідеї через слова, емоції та особисту залученість, адже це сприяє не лише залученню фінансування, а й вибудові довіри та довгострокової співпраці.

Оксана Лугова, регіональна координаторка БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», у своєму виступі презентувала результати дослідження фонду, яке стосується формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Станом на квітень 2024 року, на території Полтавської громади ВПО складають 15% населення, що є важливим для розвитку громади. Ця цифра підкреслює необхідність ефективного підходу до розв’язання питання житла для ВПО, а також відкриває нові можливості для покращення соціальної інфраструктури громади.

Сергій Скорик, юрист з питань локальної адвокації БФ «Право на захист», у своєму виступі звернув увагу на важливу проблему – відсутність законодавчо визначеного порядку обліку та виявлення майна громадами, яке може бути визнане відумерлою спадщиною або безхазяйним майном. Він розглянув потенціал цих ресурсів для створення додаткових фондів житла для внутрішньо переміщених осіб, а також поділився практичними рекомендаціями щодо покращення процесу використання таких об’єктів.

Олена Павлова, заступниця директора департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради, окреслила досвід та виклики Кременчуцької громади щодо використання відумерлої спадщини та безхазяйного майна для наповнення фонду житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вона зазначила, що в Кременчуці цей механізм поки що не використовувався, і акцентувала на перепонах, із якими стикається громада при впровадженні таких практик.

Дискусія засвідчила, що розв’язання проблеми житла для ВПО потребує багатовекторного підходу: удосконалення законодавчої бази, розширення фінансових можливостей, залучення міжнародних партнерів та активної ролі громад. Важливою є координація між державними, місцевими та громадськими ініціативами. ВПО можуть стати не лише отримувачами допомоги, а й активними учасниками розвитку місцевих громад, що підкреслює необхідність комплексного бачення цієї проблеми та стратегічного планування.

Для отримання детальної інформації та консультації з питань тимчасового житла для ВПО або житлових питань у межах Полтавської області можна звернутися до юристів ГО “Інститут аналітики та адвокації” за номерами: 

• +38 050 651 18 24
• +38 068 260 49 93
• +38 099 518 25 71
• +38 093 653 61 47

Матеріал створено ГО «Інститут аналітики та адвокації» за проєктом, що реалізується у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) та фінансується в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Проте висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не несуть відповідальності за будь-яке використання інформації, яку містить цей матеріал.