Результати роботи Держмитслужби: жовтень 2025

Підбиваємо підсумки за результатами діяльності Держмитслужби за жовтень 2025 року!

Огляд охоплює:

• показники зовнішньої економічної активності; 
• роботу митниці над оформленням митних декларацій;
• розвиток програми АЕО та системи NCTS;
• динаміку отримання авторизацій на провадження митної брокерської діяльності;
• стан боротьби з митними правопорушеннями.

За підсумками десяти місяців 2025 року товарообіг становив $101 млрд, зрісши на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Упродовж місяця бізнес експортував товарів з України на суму близько $3,7 млрд. Показник експорту незначно виріс порівняно з вереснем цього року. Показник оподаткованого імпорту натомість був таким, як і в попередньому місяці і становив $5,9 млрд. Понад ⅔ від ввезених товарів були обкладені податками при ввезенні, іншу частину було звільнено від сплати податків через застосування пільг. Податкове навантаження залишилося сталим та становить $0,52/кг.

Усього ж митними органами за місяць було перераховано 67 млрд грн митних платежів до Державного бюджету України. Хоч ця сума і значна, втім рівень виконання індикативних показників за надходженнями до держбюджету було суттєво недовиконано. Рівень виконання у жовтні 2025 року — 91,1%. 

Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження митних платежів при імпорті за десять місяців 2025 року лідирують такі категорії товарів:

• машини, устаткування та транспорт — 168 млрд грн;
• паливно-енергетичні товари — 167,9 млрд грн;
• продукція хімічної промисловості — 81,1 млрд грн.

Важливим показником діяльності митних органів для бізнесу є час обробки митних декларацій.

За методикою обрахунку часу, яку використовує Держмитслужба, середній час митного оформлення декларацій у режимах імпорту, експорту та транзиту зменшився, порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Найбільш помітно ці зміни в оформленні транзитних декларацій — час зменшився на 38%.

Україна з 2022 року також є членом Конвенції про процедуру спільного транзиту. Ця Конвенція дозволяє учасникам використовувати єдиний транзитний документ та гарантію протягом усього маршруту слідування.

01 вересня 2025 року завершився перехідний період для впровадження ICS2 та NCTS Фаза 6, що є оновленою версією системи спільного транзиту. Водночас DG TAXUD дозволив країнам-учасницям Конвенції подати запит на продовження цього терміну — максимум до 01 червня 2026 року.

Україна вже звернулася до DG TAXUD із проханням відтермінувати впровадження NCTS Фаза 6 до 01 червня 2026 року. За попередньою інформацією, аналогічні запити готують і сусідні країни — Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія.

Держмитслужба продовжує розробку ІТ-рішення для NCTS Фаза 6 у межах контракту, що фінансується Програмою ЄС EU4PFM. Завершення впровадження заплановане на 2026 рік.

За даними порталу «Transit movement electronic map» у жовтні 2025 року з України як з митниці відправлення було здійснено 9 906 переміщень вантажів у системі NCTS, тоді як до України (як до митниці призначення) зафіксовано 5 168 переміщень.

Порівняно з вереснем 2025 року завершених відправлень побільшало на 6%. Тож жовтень від початку 2025 року посідає перше місце за цим показником, що свідчить про високу зацікавленість бізнесу в участі в процедурі спільного транзиту.

Найактивніший рух в обидві сторони здійснювався з Польщею та Німеччиною. Крім цього, чимало транзитних переміщень з України було здійснено до Чехії, а до України — з Грузії.

АЕО – це особливий статус, який засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб’єкта господарювання та надає йому можливість користуватися перевагами та спрощеннями при митному оформленні.

АЕО надає суттєві переваги бізнесу у вигляді спрощених митних процедур, що значно прискорює товарообіг та знижує логістичні витрати. Компанії зі статусом АЕО отримують пріоритетне митне оформлення, що особливо важливо для експортерів та імпортерів, які працюють з товарами, що швидко псуються, або в умовах жорстких термінів поставок.

Отож, у жовтні 2025 року 3 нові підприємства отримали авторизації типу АЕО-С. Так програмою АЕО на кінець жовтня 2025 охоплено 106 підприємств, які мали загалом 111 дійсних авторизацій.

Надалі Україні, аби розпочати процедуру взаємного визнання статусу АЕО із АЕО ЄС, необхідно досягнути показника у щонайменше 10 наданих авторизацій підприємствам типу АЕО-Б. Станом на жовтень 2025 року підприємства мали 5 авторизацій цього типу.

Законом України № 3926-ІХ від 22.08.2024, який набув чинності з 19.04.2025 року, поширено інститут авторизацій також на провадження митної брокерської діяльності, на заміну системі дозволів. Перехідний період для отримання авторизації підприємствами триватиме до 19 квітня 2026 року. Підприємства, які хочуть продовжити надавати послуги з декларування товарів після цього терміну мають підтвердити власний статус шляхом заповнення заяви, анкети самооцінки та разом із підтверджуючими документами подати онлайн через “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” або у паперовому вигляді на розгляд до Держмитслужби.

Митниця очікує, що протягом перехідного періоду з 9 011 підприємств, які перебували станом на початок 2025 року в реєстрі митних брокерів, 26% (2 303 підприємства), будуть найбільш зацікавленими в отриманні авторизації та продовженні роботи. Вони протягом попереднього року активно працювали, оформивши понад 100 митних декларацій. Розглянемо ситуацію з авторизаціями детальніше.

У жовтні 2025 року до митниці було подано 392 заяви щодо отримання авторизації на провадження митної брокерської діяльності. Це, після 391 заяви в вересні, найбільша кількість поданих заяв протягом місяця від початку перехідного періоду. Водночас за результатами розгляду документів від підприємств (отриманих зокрема за минулий період) митниця надала 181 відмову в отриманні авторизацій. Усі ці відмови було надано на етапі попереднього розгляду документів, що включає перевірку правильності заповнення, їх повноти, розв’язання питання того, чи стоїть заявник на обліку в митних органах, чи не перебуває у процесі припинення юридичної особи тощо. 

Митниці, зважаючи на цю тенденцію, варто звертати увагу на типові помилки підприємств у заявах, що стають причинами відмов, та разом з Мінфіном розглянути можливість спрощення вимог до заповнення та подання документів для отримання авторизації. Натомість підприємства мають уважно слідкувати за актуальними роз’ясненнями Держмитслужби та брати до уваги помилки, на яких наголошує митниця в аналізі документів, та уникати їх повторення.

У підсумку ж за жовтень митниця надала 179 авторизацій на провадження митної брокерської діяльності.

Українська митниця також демонструє результати боротьби з митними правопорушеннями. У жовтні 2025 року було виявлено 795 порушень митних правил на близько 400 млн грн. Частину — 616 справ — передано до суду на суму близько 500 млн грн.

Судами накладено стягнень (конфіскація товарів і штрафи) на суму близько 500 млн грн. Митниками ж безпосередньо накладено штрафів на 2 млн грн, а стягнуто у звітному місяці — 6 млн грн.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.