Результати роботи Держмитслужби: серпень 2025

Підбиваємо підсумки за результатами діяльності Держмитслужби за серпень 2025 року!

Огляд охоплює:

• показники зовнішньої економічної активності; 
• роботу митниці над оформленням митних декларацій;
• розвиток програми АЕО та системи NCTS;
• динаміку отримання авторизацій на провадження митної брокерської діяльності;
• стан боротьби з митними правопорушеннями.

За результатами восьми місяців 2025 року товарообіг склав $78,9 млрд, що більше на 9% відносно аналогічного періоду минулого року.

Упродовж місяця бізнесом експортовано товарів з України на суму близько $3,1 млрд. Показник експорту незначно спав порівняно з липнем цього року. Показник оподаткованого імпорту також проявив спадання на 9% дпм та склав $5,3 млрд. Понад ⅔ від ввезених товарів були обкладені податками при ввезенні, іншу частину було звільнено від сплати податків через застосування пільг. Податкове навантаження залишилося сталим та становить $0,52/кг.

Усього ж митними органами за місяць було перераховано 61,9 млрд грн митних платежів до Державного бюджету України. Попри цю суттєву суму, рівень виконання індикативних показників за надходженнями до держбюджету було суттєво недовиконано. Рівень виконання у серпні 2025 року — 88,6%. Митниця пояснює недовиконання декількома факторами, серед яких:

• неспівпадіння “бюджетного” та реального валютних курсів;
• скорочення обсягів оподаткованого імпорту (порівняно з липнем 2025 року);
• зростання пільг зі сплати митних платежів;
• зменшення світових цін на нафту та енергоносії, що призвело до зниження митної вартості товарів, які є продуктами її переробки та імпортуються в Україну.

Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження митних платежів при імпорті за вісім місяців 2025 року лідирують такі категорії товарів:

• машини, устаткування та транспорт — 129,4 млрд грн;
• паливно-енергетичні — 125,2 млрд грн;
• продукція хімічної промисловості — 64,7 млрд грн.

Важливим показником діяльності митних органів для бізнесу є час обробки митних декларацій.

За методикою обрахунку часу, яку використовує Держмитслужба, середній час митного оформлення декларацій у режимах імпорту, експорту та транзиту зменшився, порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Найбільш помітні зміни відбулися в оформленні експортних декларацій — час зменшився на 29%.

Україна з 2022 року також є членом Конвенції про процедуру спільного транзиту. Ця Конвенція дозволяє учасникам використовувати єдиний транзитний документ та гарантію протягом усього маршруту слідування.

01 вересня 2025 року завершується перехідний період для впровадження ICS2 та NCTS Фаза 6, що є оновленою версією системи спільного транзиту. Водночас DG TAXUD дозволив країнам-учасницям Конвенції подати запит на продовження цього терміну — максимум до 01 червня 2026 року.

Україна вже звернулася до DG TAXUD із проханням відтермінувати впровадження NCTS Фаза 6 до 01 червня 2026 року. За попередньою інформацією, аналогічні запити готують і сусідні країни — Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія.

Держмитслужба продовжує розробку ІТ-рішення для NCTS Фаза 6 у межах контракту, що фінансується Програмою ЄС EU4PFM. Завершення впровадження заплановане на 2026 рік.

За даними порталу «Transit movement electronic map» у серпні 2025 року з України як з митниці відправлення було здійснено 7 359 переміщень вантажів у системі NCTS, у той час, як до України (як до митниці призначення) було здійснено 4 576 переміщень.

Порівняно із липнем 2025 року кількість завершених відправлень незначно зменшилася (на 4%). Водночас серпень від початку 2025 року залишається на третьому місці за цим показником, що демонструє прихильність до участі бізнесу в процедурі спільного транзиту.

Найбільше переміщень здійснювалося з Польщею та Німеччиною. Крім цього, чимало переміщень з України було здійснено до Чехії, а до України — з Грузії.

АЕО – це особливий статус, який засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб’єкта господарювання та надає йому можливість користуватися перевагами та спрощеннями при митному оформленні.

АЕО надає суттєві переваги бізнесу у вигляді спрощених митних процедур, що значно прискорює товарообіг та знижує логістичні витрати. Компанії зі статусом АЕО отримують пріоритетне митне оформлення, що особливо важливо для експортерів та імпортерів, які працюють з товарами, що швидко псуються, або в умовах жорстких термінів поставок.

В серпні 2025 року Україна відзначила п’ятиріччя функціонування національної програми авторизованого економічного оператора. Крім цього, у цьому ж місяці було надано ще одну авторизацію типу АЕО-Б. Її отримало ТОВ  “М ЕНД С-ЗАХІД” одночасно з авторизацією типу АЕО-С. Відтак програма АЕО у серпні 2025 року отримала показники у 100 авторизованих підприємств (+4 підприємства порівняно із минулим місяцем) та 105 наданих авторизацій (+1 типу АЕО-Б та +4 типу АЕО-С  порівняно із минулим місяцем).

Надалі Україні для того, аби розпочати процедуру взаємного визнання статусу АЕО із АЕО ЄС необхідно досягнути показника у щонайменше 10 наданих авторизацій підприємствам типу АЕО-Б. Станом на серпень 2025 року підприємства мали лише 5 авторизацій цього типу.

Законом України № 3926-ІХ від 22.08.2024, який набув чинності з 19.04.2025 року, поширено інститут авторизацій також на провадження митної брокерської діяльності, на заміну системі дозволів. Перехідний період для отримання авторизації підприємствами триватиме до 18 квітня 2026 року. Підприємства, які хочуть продовжити надавати послуги з декларування товарів після цього терміну мають підтвердити власний статус шляхом заповнення заяви, анкети самооцінки та разом із підтверджуючими документами подати онлайн через “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” або у паперовому вигляді на розгляд до Держмитслужби.

Митниця очікує, що протягом перехідного періоду з 9 011 підприємств, які перебували станом на початок 2025 року в реєстрі митних брокерів, 26% (2 303 підприємства), будуть найбільш зацікавленими в отриманні авторизації та продовженні роботи. Вони протягом попереднього року активно працювали, оформивши понад 100 митних декларацій. Розглянемо ситуацію з авторизаціями детальніше.

У серпні 2025 року до митниці було подано 249 заяв щодо отримання авторизації на провадження митної брокерської діяльності. Це майже вдвічі більше, ніж подано у липні. При цьому, за результатами розгляду документів від підприємств (отриманих у т.ч. за минулий період) митниця надала 135 відмов в отриманні авторизацій. Усі відмови митниця надала на етапі попереднього розгляду документів, тобто коли має місце перевірка правильності заповнення, їх повнота, вирішення питання щодо того, чи стоїть заявник на обліку в митних органах, чи не перебуває у процесі припинення юридичної особи тощо.

У підсумку за серпень митниця надала 63 авторизації на провадження митної брокерської діяльності. Таким чином, за 4,5 місяці від початку роботи інституту авторизацій для митних брокерів лише 152 підприємства отримали новий статус, що складає мізерну частку (майже 7%) порівняно з тими, хто скоріше за все ще хоче продовжувати здійснювати діяльність після 19.04.2026.

У зв’язку з цим митниці варто звертати увагу на типові помилки, через які підприємства отримують відмову, та спільно з Мінфіном розглянути можливість спрощення вимог до заповнення та подачі документів для отримання авторизації. Натомість підприємства мають уважно слідкувати за актуальними роз’ясненнями Держмитслужби та звертати увагу на типові помилки, які митниця виокремлює з аналізу документів та уникати їх повторення.

Українська митниця також демонструє роботу у боротьбі з митними правопорушеннями. У серпні 2025 року було виявлено 755 порушень митних правил на загальну суму близько 900 млн грн. Частину — 352 справи — передано до суду на суму близько 600 млн грн.

Судами накладено стягнень (конфіскація товарів і штрафи) на суму близько 100 млн грн. Митниками ж безпосередньо накладено штрафів на 3,4 млн грн, а стягнуто у звітному місяці — 4,5 млн грн.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.