Поза фінансуванням: що дає Україні співпраця з МВФ (аналіз програм з МВФ за останні 12 років)

У листопаді 2025 року українська влада та МВФ досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) з потенційним доступом до фінансування у розмірі 8,1 млрд дол. США.

Водночас  співпраця з МВФ останнім часом викликає жваві  дискусії серед політиків та експертної спільноти. Передусім через те, що обсяг фінансової допомоги, яку отримує Україна від Фонду, співрозмірний із сумою коштів, які українська сторона має повернути МВФ ще в межах попередньо укладених угод. До того ж українська сторона також має сплатити відсотки за кредитами уже за новою програмою після її погодження.

Зазначимо також, що Рада директорів МВФ зможе ухвалити рішення про запуск нової програми лише після виконання всіх попередніх заходів (prior actions). Деякі з запропонованих заходів зазнають жорсткої критики з боку українських експертів, бізнесу та представників неурядового сектору. Зокрема, мова йде про запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП, річний дохід яких перевищує 1 млн грн.

З іншого боку, співпраця з МВФ є індикатором, який суттєво впливає та подекуди визначає  можливість отримання фінансування від інших міжнародних партнерів з розвитку. Не слід також забувати, що саме завдяки співпраці з МВФ, зокрема тиску Фонду у деяких питаннях, Уряд України реалізував низку важливих реформ, які сьогодні відіграють важливу роль у державній політиці.

Для того щоб визначити, які саме реформи та зміни вдалося провести завдяки програмам з МВФ, у цьому документі ми розглянули співпрацю з Фондом у ретроспективі та визначили ключові її результати.

Загалом до вибірки увійшли 6 програм, укладених між Україною та МВФ із 2014 року до 2025 року. За основу аналітики взяли структурні маяки (structural benchmarks), які слугують маркерами оцінки виконання програми, і саме під час їх реалізації з боку України зазвичай виникають проблеми.