Прямі іноземні інвестиції у регіони України за час повномасштабного вторгнення

Сьогодні Україна значною мірою покладається на міжнародну допомогу для підтримки економіки та відбудови. Проте для довгострокової стійкості країни критично важливо сприяти розвитку сильного бізнесу, який забезпечуватиме стабільні надходження до державного бюджету через сплату податків. В цьому контексті прямі іноземні інвестиції (далі — ПІІ) можуть стати джерелом не лише фінансової підтримки вітчизняних підприємств, але й стимулом для модернізації бізнес-процесів, впровадження ESG-стандартів та потенційного розширення експортного потенціалу українських компаній.

У цьому контексті важливим є вивчення динаміки ПІІ та розподілу інвестицій за регіонами. Більшість іноземних інвестицій традиційно сконцентрована в Києві (42,5%), що пояснюється як історичним статусом столиці як економічного центру, так і юридичним місцем реєстрації багатьох компаній. Проте більш рівномірний розподіл інвестицій між регіонами сприятиме стійкості бізнесу та відновленню регіонів. Залучення іноземних інвесторів у регіони допоможе не лише відновити локальну інфраструктуру, а й пришвидшити розвиток громад та сприяти їх інтеграції у глобальний контекст.

Ми вирішили проаналізувати динаміку прямих іноземних інвестицій у підприємства України за час повномасштабного вторгнення у розрізі регіонів та виявити які області більш активно залучали ПІІ, а з яких спостерігався відтік інвестицій.

Після шокового першого кварталу 2022 року, коли було зафіксовано відплив ПІІ загалом по країні, надалі спостерігається позитивна динаміка їх надходжень. Однак це переважно стало можливим завдяки реінвестованим доходам, зумовленим валютними обмеженнями, введеними НБУ для стабілізації ситуації на валютному ринку. Варто зазначити, що навіть до початку повномасштабного вторгнення частка реінвестованих доходів у загальному обсязі ПІІ залишалася суттєвою.

Надалі ми аналізуємо динаміку ПІІ за інструментами участі в капіталі (залишки за видами економічної діяльності) на основі офіційних даних НБУ.

Як змінилися ПІІ в регіони України за час повномасштабного вторгнення? Основні тренди

Водночас, частка ПІІ інших 6 регіонів не перевищує 1%. Зокрема, це Сумська (0,9%), Рівненська (0,8%), Волинська (0,6%), Кіровоградська (0,4%) та Чернівецька (0,1%) області. 

Зазначимо, що розподіл інвестицій з початку повномасштабного вторгнення практично не змінився, за виключенням м. Києва, яке наростило свою частку на 4 відсоткові пункти (з 39%), водночас частка Полтавської області скоротилась з 35% до 22%. По решті областей коливання не були значними — у межах 1,6 відсоткових пунктів.

Динаміка інвестицій за регіонами

Аналіз динаміки ПІІ у регіони під час повномасштабного вторгнення показує, що лише 4 області за час повномасштабного вторгнення змогли наростити обсяги іноземних інвестицій: Черкаська (+23,5%), Івано-Франківська (+12,6%), Чернігівська (+11,6%) та Київська (3,9%). При цьому основною галуззю, яка забезпечила таке зростання стало сільське господарство, а основними країнами — США, Швейцарія, Кіпр, Данія та інші країни ЄС.

Ще 5 регіонів продемонстрували помірне скорочення ПІІ — до 10%. Зокрема, це Одеська, Кіровоградська, Тернопільська, Львівська області та м. Київ. Зазначимо, що частина областей, особливо ті, які не мали значного падіння ПІІ, наростили вкладення в одних галузях та скоротили в інших, тобто процес був динамічним. Наприклад, в Одеській області значно зросли вкладення у галузь інформації та телекомунікацій, проте це зростання не змогло перекрити падіння в інших сферах.

Суттєве падіння продемонструвала частина  прифронтових та частково окупованих областей. Так, ПІІ в Миколаївській області скоротились більш ніж на 50%, у Харківській та Запорізькій областях — на 48% та 46% відповідно. Загалом, основне скорочення відбулося за рахунок відтоку інвестицій з переробної промисловості. Крім того, основне скорочення у Львівській, Житомирській та Закарпатській областях відбулося на рахунок падіння інвестицій у підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, що може бути пов’язане з російськими атаками на українську енергетику, а дані активи належали де-факто вітчизняним компаніям, які було структуровано через Кіпр та Нідерланди.
Найбільше падіння інвестицій продемонструвала Чернівецька область за рахунок відтоку кіпрського капіталу з переробної галузі. 

Загалом, Кіпр став країною, яка найбільше скоротила  ПІІ під час повномасштабної війни (мінус 3.0 млрд дол. США). Враховуючи, що він традиційно займав лідируючі позиції серед країн-інвесторів у вітчизняну економіку, що пов’язане з особливостями структування власності вітчизняними компаніями, можна припустити, що це насправді відтік де-факто вітчизняних інвестицій.

Майже всі регіони скоротили присутність капіталу з Кіпру, проте найбільше м. Київ (1,5 млрд дол. США), Дніпропетровська область (471 млрд дол. США), а також Запорізька, Харківська та Миколаївська області (186-135 млрд дол. США).
Примітно, що деякі області, наприклад, Полтавська та Одеська — навпаки наростили присутність кіпрського капіталу в економіці.

Нідерланди скоротили свої інвестиції на 2,3 млрд дол. США, насамперед за рахунок втрати активів у Донецькій області, у якій станом на кінець 2021 р. було 1,9 млрд дол США ПІІ з цієї країни, а також за рахунок подальшого скорочення інвестицій у Сумську, Дніпропетровську, Житомирську та інші області. 

Швейцарія скоротила залишки інвестицій на 1,6 млрд дол. США, насамперед за рахунок активів у Полтавській області (1,3 млрд дол. США) та Харківській області (186 млн дол. США). російська федерація скоротила вкладення на 800 млн дол. США за рахунок націоналізації активів. 

Значно скоротила свою присутність Німеччина (на 709 млн дол. США, з яких більше половини припало на Дніпропетровську область).

Серед країн, які найбільше наростили ПІІ в економіку країни основним лідером є США – майже 700 млн дол. США (основний приріст відбувся у 4 кварталі 2023 р.), насамперед за рахунок збільшення інвестицій у компанії, зареєстровані у м. Києві та Київській області, а також у Миколаївській, Дніпропетровській та Вінницькій областях. Активно нарощували ПІІ також Угорщина (майже на 300 млн дол. США) та Саудівська Аравія ( 264 млн дол. США), проте дані у розрізі областей віднесено до конфіденційних. Крім того, серед лідерів також є  Франція  (160 млн дол. США), яка здебільшого вкладала у компанії, зареєстровані у м. Києві.

Загалом дані свідчать, що насамперед падіння ПІІ у більшості областей забезпечувалось за рахунок капіталу з Кіпру, Нідерландів і частково Швейцарії, а отже у більшості випадків мова йде про відтік капіталу вітчизняних інвесторів, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Наприклад, така ситуація спостерігається у Полтавській області, де майже все падіння ПІІ відбулося через скорочення ПІІ зі Швейцарії чи у Чернівецькій області, де відбувся значний відтік капіталу з Кіпру. 

Водночас регіонам необхідно підсилювати свою діяльність із залучення іноземних інвесторів саме у малий та середній бізнес та диверсифікувати базу інвесторів, тоді дезінвестиції не будуть мати шокового ефекту. Зокрема, цьому можуть сприяти наступні заходи.

По-перше, програми страхування воєнних ризиків здатні підвищити привабливість вкладень у вітчизняні компанії. Зокрема, такі програми пропонує MIGA, DFC, планується запровадження програми ЄБРР у співпраці з Мінекономіки та НБУ. Крім того,  планується створення Державної агенції зі страхування воєнних ризиків. Такі програми сприятимуть зниженню ризиків інвестування у бізнес в регіонах.

По-друге, відкриття офісів іноземних країн із підтримки інвестицій у приватний бізнес в Україні. Зокрема такі Агенції вже відкрили Франція, Норвегія, Данія та інші країни. Основною метою таких установ є сприяння іноземним інвестиціям у вітчизняні бізнеси.

По-третє, важливою складовою регіонального розвитку є підвищення спроможності місцевої влади залучати інвестиції. Дані свідчать, що низка регіонів мають дуже низьку частку ПІІ, при цьому перебувають поза зоною безпосередніх воєнних дій, наприклад, Чернівецька область. Водночас важливою є проактивна позиція місцевої влади та бізнесу, зокрема шляхом участі не лише у вітчизняних, але і  закордонних інвестиційних форумах, на кшталт тих, які нещодавно відбулися у Варшаві, Берліні чи Вашингтоні. Крім того, важливою є допомога бізнесу в підготовці бізнес-планів та інвестиційних проєктів.

Насамкінець, постає питання коректного відображення статистики прямих іноземних інвестицій, зокрема розмежування реальних вкладень та фінансування вітчизняного бізнесу через офшорні структури. Такий підхід до аналізу даних сприятиме формуванню об’єктивного уявлення про ситуацію та дозволить ефективно оцінювати прогрес у залученні справжніх іноземних інвестицій.