Шлях до ЄС: роль цифровізації у реформуванні Держмитслужби

Цифровізація діяльності Держмитслужби допомагає ефективно контролювати процеси,  підтримувати стабільність у державному управлінні й швидко реагувати на економічні потреби. В умовах війни це також дає можливість краще управляти ресурсами.

Завдяки цифровим технологіям багато процесів автоматизуються, що зменшує навантаження на працівників і дозволяє системі працювати без перебоїв, навіть коли ресурси обмежені. Крім того, цифрові платформи додають операціям прозорості, що значно зменшує ризик корупції. Це також дуже важливо під час кризи, коли довіра до державних органів є ключовою для збереження стабільності та порядку в суспільстві.

Головні досягнення цифровізації Держмитслужби

Протягом 2022–2023 років українська митниця значно покращила свою роботу завдяки впровадженню низки сучасних інформаційних технологій, серед яких:

• Створення мобільного резервного центру обробки даних (ЦОД), який спрямований на зміцнення стійкості інформаційних систем української митниці, особливо в умовах постійної загрози руйнування критичної інфраструктури з боку росії.
• Приєднання до митного безвізу з Європою та впровадження Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), яка спрощує та здешевлює транзит товарів.
• Введення статусу Авторизованих економічних операторів (АЕО) надійним компаніям, які отримують значні спрощення у митних процедурах. Зокрема, для цього також впроваджується система CDS.UA, яка автоматизує процеси видачі й інших митних дозволів.
• Впровадження електронної системи управління гарантіями (GMS), яка забезпечує передачу гарантій у безпаперовій формі та дозволяє легко їх змінювати чи відкликати.
• Запуск телеграм-бота для сповіщень про статус митних декларацій, що зробило інформування користувачів швидшим і зручнішим.
• Податкова та митниця об’єднали інформаційні бази, що дало можливість швидко виявляти порушення законодавства серед платників податків, які ввозять товари в Україну та реалізують їх. 

Цифровізація митної політики в Україні є важливим етапом у модернізації державного управління, але цей процес стикається з кількома серйозними викликами, які потребують вирішення. Серед основних проблем — недостатній рівень цифрової грамотності, питання кібербезпеки, а також інституційні та правові бар’єри, які можуть уповільнити ефективне впровадження цифрових технологій у митній сфері.

Які проєкти ще заплановано?

Інститут аналітики та адвокації дослідив, що у рамках Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби, що ґрунтується на Багаторічному стратегічному плані електронної митниці ЄС, передбачені такі проєкти:

• Система ухвалення рішень митними органами (січень 2025 р.) – поточна система ухвалення рішень продовжує функціонувати здебільшого в паперовому вигляді попри те, що положення статті 31-1 Митного кодексу, які набули чинності у січні 2020 р., дозволяють ухвалювати рішення в електронній формі.
• Єдине вікно (липень 2025 р.) застосовує механізми безпечного доступу, зокрема авторизацію за допомогою цифрових підписів або порталу gov.id, для забезпечення високого рівня безпеки та аутентифікації користувачів в цілях доступу до цих послуг та користування ними.
• Система управління гарантіями (липень 2025 р.) – в Україні гарантії застосовуються у двох різних контекстах. Перший стосується гарантій НТКС, які повністю відповідають вимогам ЄС і спрощують міжнародний транзит товарів за процедурою спільного транзиту. Другий контекст стосується національних гарантій, які, подібно до практики ЄС, охоплюють національні процедури транзиту та інші спеціальні процедури, що потребують гарантій (наприклад, зберігання товарів на митному ліцензійному складі за певних спрощених умов).
• Система контролю імпорту (липень 2025 р.) – на порталі «Єдине вікно» є можливість створення та подання загальних декларацій прибуття щодо товарів, які імпортуються в Україну.
• Автоматизована система експорту (січень 2025 р.) – станом на сьогодні на порталі «Єдине вікно» не надаються послуги, які можна було б віднести до автоматизованої системи експорту.
• Система ідентифікації та реєстрації економічного оператора (липень 2025 р.) – в Україні запроваджено процедуру реєстрації митними органами економічних операторів, яка певною мірою віддзеркалює систему реєстрації та ідентифікації економічних операторів ЄС (EORI).

Цифровізація митної політики є ключовим фактором для підвищення ефективності державного управління в Україні. Вона допомагає знижувати корупційні ризики та збільшувати надходження до бюджету. Зміни в митному законодавстві вимагають прискорення цифровізації, що є важливою умовою для стабільного розвитку та підтримки економіки країни.

Однак для досягнення повної цифрової трансформації потрібно вирішити кілька викликів, зокрема підвищити рівень цифрової грамотності та забезпечити надійний кіберзахист. Важливим кроком є також адаптація українських митних процедур до міжнародних стандартів і впровадження інноваційних технологій.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю ГО “Інститут аналітики та адвокації” та ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.